ІДОЛОПОКЛОННИК — ТЛУМАЧЕННЯ

ІДОЛОПОКЛО́ННИК а, ч.

Той, хто поклоняється ідолам (у 1 знач.); ідоловірець, язичник (у 1 знач.). Приклади
  • Повстав .. король .. Булан, муж мудрий і богобойний [богобоязний], що всю свою надію поклав на Бога і вигнав із краю ворожбитів та ідолопоклонників. (І. Франко)
  • Острів населяли тоді язичники, ідолопоклонники, але потім туди приїхали якісь монахи й навернули їх до християнства. (Д. Ткач)
  • – То все ідолопоклонники, – крикнуло кілька голосів. – Таким Ілля нещадно рубав голови. Вони не відають Єдиного Бога, а багатьом богам поклоняються.... (О. Бердник)
перен. Той, хто надмірно схиляється перед ким-, чим-небудь. Приклади
  • Не ростіть бездумними й полохливими ідолопоклонниками. Таких, на жаль, не бракує, а світлих, допитливих голів малувато, і в цьому наша біда.... (М. Сиротюк)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.