ЯТРИТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ
Я́ТРИ́ТИСЯ
Не загоюватися (про рану); гноїтися.
Приклади
- Минуло багато часу, а рана на руці Данила Ковача ятрилась і наривала, він весь горів, ходив, як у тумані. (С. Скляренко)
- Рана ятрилась, почала загниватись. (І. Цюпа)
- Михайло вже не чув ноги, вона в нього боліла, в коліні крутило, ятрилося, відчував, що ще трохи, і він упаде. (Ю. Збанацький)
- * Образно. Пам'ять про Клаву була ще надто свіжа, рана ще ятрилася. (В. Собко)
- * У порівн. На скоблях обох половинок дверей висів замок, а над ним наче ятрилася свіжою раною сургучева печатка з двома пломбами. (П. Козланюк)
перен.
Палати, горіти, яскраво світитися; яріти.
Приклади
- Горить горизонт. Сонце ятриться жарко, Заливши, мов кров'ю, поверхню ланів... (І. Нехода)
- Ніч-зоря! Моторошно ятрилось небо над цілим краєм .. Все глибше в степ вставали заграви. (О. Гончар)
- А іскра тліла в попелі важкім і ятрилась, мов незагойна рана, все не могла ожить в огні яркім. (Леся Українка)
- В попільниці ятрився тліючий жар недопалків. (А. Хорунжий)
перен.
Те саме, що пекти́ 6.
Приклади
- [Одарка:] Що ж, коли мій норов такий, коли лихо та злидні так дозолили, що живого місця не знайдеш в душі, щоб не ятрилося та не боліло!.. (Панас Мирний)
- Ятрилася рана, яку заподіяв Скарга, відібравши старшого сина. (Іван Ле)
- Всі ці роки в серці Гловацького невигойною раною ятрився спогад про Варшаву суворої зими сорок п'ятого року – оте безконечне кладовище, де страхітливими надмогильними пам'ятниками височіли чорні уламки будов. (С. Журахович)
- Тільки глибоко десь, на дні дівочого серця, ятриться біль, що не знає вона отакого тихого людського щастя. (І. Цюпа)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.