ЯРІТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЯРІ́ТИ

Випромінювати яскраве світло або виділятися перев.червоним кольором; пломеніти. Приклади
  • Темнота груба обгорнула їх. Лиш каганець в руці таємничого чоловіка світився і ярів ще живіше, ще ясніше... (І. Франко)
  • На довгому полірованому столі для засідань у двох кришталевих вазах яріли вогняно-червоні троянди. (П. Загребельний)
  • Над розквітлою землею, над усім світом мерехтливо яріли достиглі світанкові зорі. (В. Козаченко)
  • Ворона сіла на каштан, і сніг сипався з гілки вниз і ярів на сонці. (Л. Смілянський)
  • Червоно яріли на його блідому запухлому обличчі запалені вуста. (О. Бойченко)
  • Не стели мені доріг шовками – Рясно квітом Постели .. Щоб яріла полуниця красно На зелено висланій землі. (М. Стельмах)
  • Яріють скрізь селянські огороди. (М. Старицький)
  • Всюди цвіла черемха, лани жита й пшениці яріли. (О. Ільченко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ЯРІ́ТИ

Те саме, що яри́тися2. Приклади
  • На цей раз сестри мої особливо яріли. (О. Гончар)
  • – Бевзь! – солодко видихнула в вухо Михайликові, яріючи від люті на нього, пані Роксолана. (О. Ільченко)
  • Я бачив біг гірських бурхливих рік, – Дністра розлив, кипучу хвилю Стрия, Опору гнів, що б'ється і яріє, між горами проносячи потік. (І. Гончаренко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.