ЯЗИЧНИКУ — ТЛУМАЧЕННЯ
ЯЗИ́ЧНИК
Той, хто сповідує язичество; ідоловірець.
Приклади
- Слов'яни до Х ст. були язичниками. (з навч. літ.)
- У перші віки християнства язичники так не лютували проти християн, як у ту годину шляхта знущалась, мордувала і карбувала своїх братів. (О. Стороженко)
- * У порівн. Смерть – це було єдине, чого він завжди лякався. Уявляв собі тільки життя й, немов давній язичник, любив життя й ненавидів, лякався своєї загибелі... (Л. Смілянський)
зневажл.
Пліткар, базіка.
Приклади
- [Денис:] Не знаю, чи є де у світі такі язичники, як наші селяне? (М. Кропивницький)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.