ЯЗИЧКОВІ

Клас паразитичних безхребетних тварин типу членистоногих.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

ЯЗИЧО́К

Зменш.-пестл. до язи́к 1, 2, 6. Приклади

[Євфросина:] Якби пак усі вчились в пансіоні та їли так, як наша мадам їла і як нас годувала – всього по кришечці, щоб тільки язичком лизнути, тоді було б усе дешево. (І. Нечуй-Левицький)
Змійка підвела свою вутячу голівку, роззявивши пащу, де тремтів тонісінькою стьожечкою її гострий язичок. (Олесь Досвітній)
На купі качанів капусти .. сиділа руденька білка і, швидко цмокаючи язичком, вилузкувала сонях. (П. Тичина)
Язички вогню обсотували березові полінця. (Н. Рибак)
Вчора вона була .. в збитих черевиках з висолопленими язичками. (Є. Гуцало)
В .. руці тьмяно блиснув язичок шевського ножа. (В. Речмедін)
Ох, язичок У тих жінок, – Ні дать, ні взять – як у сорок! (Л. Боровиковський)
Він узяв у руки дзвоника. Залізний язичок ударився об глуху мідь, затиснуту в його пальцях. (І. Микитенко)
* У порівн. Кущі верболозу горіли жовтими люстрами, вузенькі листочки хиталися язичками свічок. (Григорій Тютюнник)

анат. Конусоподібний виступ м'якого піднебіння в ротовій порожнині.

бот. Невеликий відросток, виріст біля основи листка злакових та деяких інших рослин.

біол. У деяких комах – внутрішні жувальні лопаті, які зрослися між собою і випнулися вперед. Приклади

Для сприймання смакових відчуттів у бджоли пристосовані і язичок, і ніжки, і вусики. (з наук.-попул. літ.)

Рухома, прикріплена одним кінцем пластинка в різних предметах або механізмах. Приклади

Прийде, поведе [Василь] по ній [гвинтівці] рукою, зведе бойок, а потім націлиться і натисне на язичок. (Д. Бедзик)
Поштар рішуче підступив до дверей і звичним рухом крутонув чорний залізний язичок дзвоника. (Я. Гримайло)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ЯЗИЧКО́ВИЙ

Стос. до язичка, з язичком; який нагадує собою язичок. Приклади

Усі різновиди духових інструментів, які тепер побутують серед народу, за способом звукодобування можна поділити на три основні групи: амбушурні (ріг, трембіта, труба), свистячі (різноманітні свистки, сопілки ..) і язичкові (волинка, дримба, сурма). (з наук. літ.)

Прикм. до язичо́к 3. Приклади

Жовті пелюстки язичкових квіток соняшника використовують у медицині як ліки. (з наук. літ.)
Серед гуцулів побутує легенда про чудодійну силу гірської рослинки [нечуйвітру] з оранжево-жовтими язичковими квіточками. (з наук.-попул. літ.)

лінгв. Який вимовляється за участю м'якого піднебіння і язичка (у 2 знач.). Приклади

Язичкові приголосні.

у знач. ім. язичко́ві, вих, мн. Клас паразитичних безхребетних тварин типу членистоногих.

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ЯЗИЧКИ

Часто розташовані кронштейни (звичайно цегляні) для підтримки карнизної плити.

Архітектура і монументальне мистецтво

Коментарі

Останні коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.