ЩЕ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Додатково до того самого; знову, заново, повторно. Приклади

Листочки з вітриком, жартуючи, шептались; – Ану, голубчику, ще, ще дихни! (Л. Глібов)
– Чи в тебе не болить де, синочку? Скажи мені, серденько моє – пита ще мати. (Марко Вовчок)
Походила Мотря ще коло чорної, поплакала ще трохи та й пішла додому, сумніша, ніж сюди прийшла. (Панас Мирний)
Випили ще по склянці, і підполковник, забуваючи обережність, розвеселився. (М. Стельмах)
Тут скінчу, не через те, що не хочу писать, а через те, що іще маю інші листи писати, а тут вже пізно. (Леся Українка)
Довго не розходились біля хати-читальні й потім ще купами стояли біля воріт допізна. (А. Головко)
Ось Гафійка винесла одному води. Стали й розмовляють. Знов надходить купка... Ще рядок... (М. Коцюбинський)
Чотири важкі вибухи піднімають землю й людей. Ще один вибух. (О. Довженко)
Клацнув затвор під моєю гарячою рукою. Вибухнув постріл, ще... і, коли за кілька хвилин ми вимели село, на мені теліпався порожній патронташ. (А. Головко)
Під стінкою на вичовганій канапі сиділо ще двоє пасажирів. (П. Панч)

Указує на тривалість дії; до цих пір, до цього часу. Приклади

І досі ще стоїть любенько Рядок на вигоні тополь. (Т. Шевченко)
Ліс ще дрімає в передранішній тиші... (М. Коцюбинський)
О ні, ще не час! ще ж бо ми не дізнали Всіх див чарівливої ночі, Іще бо лунають, як перше лунали, Чудові веснянки дівочі. (Леся Українка)
Засмалені матроси співають на палубі про не відкриті ще землі, про зелені тропічні країни. (О. Гончар)

Указує на відносно давній або попередній час, пору, на далеке, віддалене місце. Приклади

Перші спроби писати – віршем і прозою – відносяться ще до тих часів, коли Франко був у гімназії. (М. Коцюбинський)
Ще як вони обидва вчились в церковній школі, батюшка давав їм читати Євангелію [Євангеліє] та усякі церковні книжки. (І. Нечуй-Левицький)
– Син у мене Дмитро тоді ще парубком був. (Г. Хоткевич)
[Публій(ще з сіней):] Здоров, Хузане! (Леся Українка)
[Сербин:] Не поладили ми з ним іще на Січі, та й досі не змирились. (С. Васильченко)
[Оксана:] Ти не смієш ображати Семена!.. Семен мій друг і товариш ще з дитинства. (З. Мороз)
Черниш іще здалеку впізнав свого коня. (О. Гончар)
Ще треті півні не співали, Ніхто нігде не гомонів. (Т. Шевченко)
Ще за рік до арешту долинули до Тараса Григоровича чутки, що Брюллов переживає якусь внутрішню кризу. (З. Тулуб)
Не плакали друзі, Бо сльози, Як кажуть, Солдати в обози Здають ще до першого бою. (П. Воронько)

Указує на наявність достатніх умов, можливості для здійснення якоїсь дії, досягнення чого-небудь. Приклади

Сказав би щось про Квачана такого – І що воно й до чого, – Та цур йому – бо ще порве!.. (Л. Глібов)
Ясне сонце, тепле й приязне, ще не вспіло наложити палючих слідів на землю. (Панас Мирний)
[Любов:] Ах, тьотю Ліпо! хоч я й дурна тепер, та ще не до кінця, і мене не так легко одурити. (Леся Українка)
Приходить весна, але ще сіра, ще каламутна, і б'є об землю крилом, наче великий кажан. (М. Коцюбинський)
Іще не попритухали усі зірочки, а вже наш Кузьма Трохимович і скочив. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Ще не вдарив мороз, а вже втомлений лист в'яне. (Леся Українка)
Весною в селі встають рано. Ще темрява затоплює хати, ще в світанковому повітрі ніщо ні шерхне, ще зорі поморгують у блідніючому небі.., а вже по хатах то тут, то там засвічуються каганці. (Григорій Тютюнник)
Ще танки мчали без упину, Іще горів отецький дім, А він вже думав про зернину В пшеничнім колосі тугім. (А. Малишко)

Уживається при вищому ступені порівняння прикметників і прислівників із значенням “більше”, “більшою мірою” (ніж хто-, що-небудь, ніж раніше і т. ін.). Приклади

Поховали стару; ще смутніше в хаті стало. (Марко Вовчок)
Чорний вид його ще дужче почорнів, а брови прикрили гострі очі. (Панас Мирний)
Тихович насилу стримував роздратованих робітників, не бажаючи бути свідком якоїсь ще прикрішої сцени. (М. Коцюбинський)
Раптом двері одчинилися і в хату увійшов Тихін, він був іще блідіший, як досі, і очі ще глибше позападали. (А. Головко)

у знач. допустового спол. Указує на часткове виправдання, схвалення чого-небудь у порівнянні, співвідношенні з кимсь, чимсь іншим; у якійсь мірі; принаймні, хоч. Приклади

Старша Килина ще так-сяк там, а менша Явдоха – що сьогодні вивче [вивчить], то завтра й забуде. (Панас Мирний)
“Мені ще добре, – думав Семен, сидячи на лаві в кутку, – мені ще добре: маю хату, маю поле, та й небагато на нас двоє треба...”. (М. Коцюбинський)
[Дівчина:] Коли я тільки себе мучу, то се ще не біда. Чи, може, я мучу не тільки себе? (Леся Українка)

у знач. підсил. част., перев. в сполуч. із займ. та присл. Підкреслює, підсилює виражене реченням або окремим словом, надаючи певної виразності висловленому. Приклади

– Отакої ще! В п'ятницю, та ще й вдосвіта співати! – докірливо обізвалась Настя. (М. Коцюбинський)
– А ти, Левку, любиш в'юни? – Ще й як, пане, – трохи повеселішав парубочий голос. (М. Стельмах)
Яке ще там у біса горе, Коли серця у нас живі? (М. Рильський)
Над Медвином знову летіли лебеді, на своїх сонцем промитих крилах вони приносили вологе, іще з волохатим туманцем тепло і добрі надії. (М. Стельмах)
А од клуні з ожередів медяно пахла свіжа житня солома. Як стерні колись у давнині, як ще пастушком... (А. Головко)
Ще недавно – просто, здається, вчора було – стояли ми з нею під нашою любимою вишнею. (М. Коцюбинський)
Перед Чернишем ступав Гай, несучи на собі важку металеву плиту, яку ще кілька днів тому чистив і ніс Бузько. (О. Гончар)
Маруся вже її не слухала і, наливаючи чай, плакала. Сльози котились і, як роса, сипались на білу скатерку. – Оце розридалась, неначе мала дитина; ще в чай накапають сльози. (І. Нечуй-Левицький)
– Кажу ж: до хрещеного батька [посипати]; – Господь з ним, дитино моя! .. Як через ліс, то три, а шляхом – п'ять верстов буде... Ще змерзнеш у дорозі! (Панас Мирний)
[Поліксена:] Чого ти так голосиш, аж моторошно, справді? Не годиться, ще хто почує! (Леся Українка)
Тимко вивів стару надвір, штовхнув межи плечі: “Ще буду квартиру їй шукати. Хай іде, куди хоче”. (Григорій Тютюнник)