ШТУКИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ШТУ́КА
Окремий предмет із числа однорідних, який беруть за одиницю рахунку (перев. в поєднанні із словами на позначення кількості).
Приклади
- Жив на Ганчарівці хазяїн заможний. Було і товару скільки там штук, було й поле, був і ліс. (Г. Квітка-Основ'яненко)
- Чи зважишся замовляти у Корицького 6 штук, чи зовсім одмовишся від фотографій? (М. Коцюбинський)
- Хазяйка спекла штук із п'ять картоплин. (І. Нехода)
- Одразу ж після запису в сільвиконкомі всім добровольцям було видано зброю – старі трьохлінійні гвинтівки та по п'ять штук патронів до них. (О. Гончар)
заст.
Частина чого-небудь, що є сама по собі окремою цілою річчю, предметом; шматок.
Приклади
- Вершок древа зеленого. Штука льоду студеного. Штука льоду розтопиться, Наша милість розійдеться. (з народної пісні)
- І в тисячні боки розприскалися штуки Та відривки скали. (І. Франко)
Непочатий сувій матерії певної довжини, який надходить з фабрики для продажу.
Приклади
- Прийшов мужик до крамниці. Сукно оглядає... Перекинув штук зо двадцять – Все не добирає... (С. Руданський)
- Купка козаків, скинувшись на голос сотника, похапцем щось прикрила собою, але Лец-Отаманів устиг примітити на підлозі штуки різної мануфактури. (П. Панч)
- Крам розмотували з штук і стелили собі під ноги, як килими. (Ю. Смолич)
розм.
Взагалі яка-небудь річ, явище, обставина і т. ін.
Приклади
- Найдорожча штука – висів у неї на стіні пан мальований .. – її батько покійний, князь вельможний. (Марко Вовчок)
- [Парубок 2:] Добру оце ви штуку, Тарасе Олександровичу, вигадали, цю касу! А є ж там тисяча? [Тарас:] Це вже треба в касира питати. (Б. Грінченко)
- – Не турбуйтеся, товаришу Мартине! – жартуючи, заспокоюю. – До того часу, доки ви постарієте, наша наука винайде таку штуку, що не дозволить нам умирати. (Мирослав Ірчан)
- Кілька разів пробував [Платон] зготувати борщ, але з тієї штуки нічого не вийшло. (М. Зарудний)
- Я ще раз оглянув олівець, покрутив у нього ричажок. Хороша штука. (Л. Смілянський)
- Смагляві обличчя знову ворухнулись усміхами, коли вони, понахилявшись, стали розглядати Віталіїв передавач, змонтований із хаосу шурупів, примітивну, кустарну штуку в грубій коробці. (О. Гончар)
- Не штука наука, а штука розум. (прислів'я)
- На столах, на канапі лежали всякі штуки, повиплітувані й повишивані з гарусу. (І. Нечуй-Левицький)
- Я взагалі не великий любитель музики, але деякі штуки роблять на мене потрясаюче вражіння. (І. Франко)
- Всі в хаті грали або, щонайменше, співали. Всі до одного. Різниця в хатній музиці була лише та, що по разові зачувалися з одчинених вікон соната Бетховена, штука Ліста, вправи Фільда, Гельмера. (О. Кобилянська)
- Все на світі він знав, усе вмів. І за бджолою доглянути, і отакенного щупака на мілководді впіймати, і найхимернішу штуку з дерева вирізати. (Л. Дмитерко)
- – Це, брат, тонка штука – показувати себе на повен зріст. Або, як сказав один мій приятель: за життя накладати собі в кишені бронзи. (Ю. Бедзик)
- Багато є всяких звуків. Це дуже цікаво, як це вони між собою балакають, сперечаються, гиркаються чи милуються. Дуже цікава штука музика... (Ю. Смолич)
- – Ревнощі – це, брат, така штука, що з чоловіка може звіра зробити! (А. Головко)
- Опанас хоч молоденький, та бувала штука: Догадавсь, що в серці дядька шипотить гадюка. (М. Макаровський)
- – Не хочу я пускать на вітер поговору, А тільки – я його пізнав... О, то чернець! То штука!.. (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича)
- – А коли ми таких, як Роман, зараз не скрутимо, то, гляди, потім ще не таке він одчубучить. Роман – то штука! (М. Стельмах)
розм.
Витівка, каверза.
Приклади
- Орися очунялась і обернула здивовані очі на греблю; там, в чаду, вона спостерегла щось надзвичайне, а водограї скаламученої води підказали їй, що це штуки молодців-запорожців. (М. Старицький)
- [Шелест:] А! Значить, це ваші штуки. Ви знову хотіли посміятись з мене, як тоді на сходах. (І. Кочерга)
- [Сміхотвор:] Я штуками людей звеселяю і тим собі хліб заробляю; нісенітниці торочу й розумним голови морочу. (М. Кропивницький)
- Підпитий опасистий пан Михайло Ястшембський, староста козинський, ладився показати старопольську штуку. Ліг на тапчан, казав собі вставити лійку в рот й лити вино прямо з кварти. (Г. Хоткевич)
- Хо-хо! Той Оверко не може без штук. Стрибає, наче дурне теля, і скоса наводить червоне око. (М. Коцюбинський)
- Молодший [брат] дужий був, ставний, широкоплечий, До штук вигадливий і гострий на язик. (М. Рильський)
- З Оксаною діло теж іде на лад – вона мені недавно зовсім “дорослого” і щирого листа написала; не знаю, як їй сподобалась моя відповідь, але я писала її [їй] щиро і без жадних педагогічних штук. (Леся Українка)
- А я, що програв – не додав, що виграв – забрав. Оце моя штука! (Л. Мартович)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
ШТУК
Етимологія: нім.
Суміш вапна і товченого мармуру або гіпсу і піску для виготовлення декоративних деталей. Вони виконувались техніками ліплення чи різьблення.
Те саме, що і стук.
Архітектура і монументальне мистецтво
ШТУ́КА
Мистецтво.
Приклади
- Будовою своєю вони, мої оповідання, не кривдять естетики і штуки. (В. Стефаник)
- Носатий крук запишеться в жерці, Виносить присуд з техніки і штуки. (М. Годованець)
- Величні витвори минулих поколінь, Гробниць і пірамід краса бундючно-чванна, Де перед штукою і вмінням рук у тінь Природа – й та сама відходить подоланна. (В. Мисик)
- – Всім відомо, що Петро І іще в 1701 році посилав молодих людей вчитися штуки друкарської кирилицею і гражданкою. (Г. Хоткевич)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.