ШТУКИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ШТУ́КА

Окремий предмет із числа однорідних, який беруть за одиницю рахунку (перев. в поєднанні із словами на позначення кількості). Приклади
  • Жив на Ганчарівці хазяїн заможний. Було і товару скільки там штук, було й поле, був і ліс. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Чи зважишся замовляти у Корицького 6 штук, чи зовсім одмовишся від фотографій? (М. Коцюбинський)
  • Хазяйка спекла штук із п'ять картоплин. (І. Нехода)
  • Одразу ж після запису в сільвиконкомі всім добровольцям було видано зброю – старі трьохлінійні гвинтівки та по п'ять штук патронів до них. (О. Гончар)
заст. Частина чого-небудь, що є сама по собі окремою цілою річчю, предметом; шматок. Приклади
  • Вершок древа зеленого. Штука льоду студеного. Штука льоду розтопиться, Наша милість розійдеться. (з народної пісні)
  • І в тисячні боки розприскалися штуки Та відривки скали. (І. Франко)
Непочатий сувій матерії певної довжини, який надходить з фабрики для продажу. Приклади
  • Прийшов мужик до крамниці. Сукно оглядає... Перекинув штук зо двадцять – Все не добирає... (С. Руданський)
  • Купка козаків, скинувшись на голос сотника, похапцем щось прикрила собою, але Лец-Отаманів устиг примітити на підлозі штуки різної мануфактури. (П. Панч)
  • Крам розмотували з штук і стелили собі під ноги, як килими. (Ю. Смолич)
розм. Взагалі яка-небудь річ, явище, обставина і т. ін. Приклади
  • Найдорожча штука – висів у неї на стіні пан мальований .. – її батько покійний, князь вельможний. (Марко Вовчок)
  • [Парубок 2:] Добру оце ви штуку, Тарасе Олександровичу, вигадали, цю касу! А є ж там тисяча? [Тарас:] Це вже треба в касира питати. (Б. Грінченко)
  • – Не турбуйтеся, товаришу Мартине! – жартуючи, заспокоюю. – До того часу, доки ви постарієте, наша наука винайде таку штуку, що не дозволить нам умирати. (Мирослав Ірчан)
  • Кілька разів пробував [Платон] зготувати борщ, але з тієї штуки нічого не вийшло. (М. Зарудний)
  • Я ще раз оглянув олівець, покрутив у нього ричажок. Хороша штука. (Л. Смілянський)
  • Смагляві обличчя знову ворухнулись усміхами, коли вони, понахилявшись, стали розглядати Віталіїв передавач, змонтований із хаосу шурупів, примітивну, кустарну штуку в грубій коробці. (О. Гончар)
  • Не штука наука, а штука розум. (прислів'я)
  • На столах, на канапі лежали всякі штуки, повиплітувані й повишивані з гарусу. (І. Нечуй-Левицький)
  • Я взагалі не великий любитель музики, але деякі штуки роблять на мене потрясаюче вражіння. (І. Франко)
  • Всі в хаті грали або, щонайменше, співали. Всі до одного. Різниця в хатній музиці була лише та, що по разові зачувалися з одчинених вікон соната Бетховена, штука Ліста, вправи Фільда, Гельмера. (О. Кобилянська)
  • Все на світі він знав, усе вмів. І за бджолою доглянути, і отакенного щупака на мілководді впіймати, і найхимернішу штуку з дерева вирізати. (Л. Дмитерко)
  • – Це, брат, тонка штука – показувати себе на повен зріст. Або, як сказав один мій приятель: за життя накладати собі в кишені бронзи. (Ю. Бедзик)
  • Багато є всяких звуків. Це дуже цікаво, як це вони між собою балакають, сперечаються, гиркаються чи милуються. Дуже цікава штука музика... (Ю. Смолич)
  • – Ревнощі – це, брат, така штука, що з чоловіка може звіра зробити! (А. Головко)
  • Опанас хоч молоденький, та бувала штука: Догадавсь, що в серці дядька шипотить гадюка. (М. Макаровський)
  • – Не хочу я пускать на вітер поговору, А тільки – я його пізнав... О, то чернець! То штука!.. (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича)
  • – А коли ми таких, як Роман, зараз не скрутимо, то, гляди, потім ще не таке він одчубучить. Роман – то штука! (М. Стельмах)
розм. Витівка, каверза. Приклади
  • Орися очунялась і обернула здивовані очі на греблю; там, в чаду, вона спостерегла щось надзвичайне, а водограї скаламученої води підказали їй, що це штуки молодців-запорожців. (М. Старицький)
  • [Шелест:] А! Значить, це ваші штуки. Ви знову хотіли посміятись з мене, як тоді на сходах. (І. Кочерга)
  • [Сміхотвор:] Я штуками людей звеселяю і тим собі хліб заробляю; нісенітниці торочу й розумним голови морочу. (М. Кропивницький)
  • Підпитий опасистий пан Михайло Ястшембський, староста козинський, ладився показати старопольську штуку. Ліг на тапчан, казав собі вставити лійку в рот й лити вино прямо з кварти. (Г. Хоткевич)
  • Хо-хо! Той Оверко не може без штук. Стрибає, наче дурне теля, і скоса наводить червоне око. (М. Коцюбинський)
  • Молодший [брат] дужий був, ставний, широкоплечий, До штук вигадливий і гострий на язик. (М. Рильський)
  • З Оксаною діло теж іде на лад – вона мені недавно зовсім “дорослого” і щирого листа написала; не знаю, як їй сподобалась моя відповідь, але я писала її [їй] щиро і без жадних педагогічних штук. (Леся Українка)
  • А я, що програв – не додав, що виграв – забрав. Оце моя штука! (Л. Мартович)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ШТУК
Етимологія: нім.

Суміш вапна і товченого мармуру або гіпсу і піску для виготовлення декоративних деталей. Вони виконувались техніками ліплення чи різьблення.
Те саме, що і стук.
Архітектура і монументальне мистецтво

ШТУ́КА

Мистецтво. Приклади
  • Будовою своєю вони, мої оповідання, не кривдять естетики і штуки. (В. Стефаник)
  • Носатий крук запишеться в жерці, Виносить присуд з техніки і штуки. (М. Годованець)
  • Величні витвори минулих поколінь, Гробниць і пірамід краса бундючно-чванна, Де перед штукою і вмінням рук у тінь Природа – й та сама відходить подоланна. (В. Мисик)
  • – Всім відомо, що Петро І іще в 1701 році посилав молодих людей вчитися штуки друкарської кирилицею і гражданкою. (Г. Хоткевич)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.