ШПРИЦ

Хірургічний інструмент у вигляді циліндра з поршнем та порожнистою голкою, який використовують для впорскування в організм лікарських речовин, а також для відсмоктування звідти рідини. Приклади

Біля ліжка стоїть медсестра Надя, розбиває ампулу, набирає ліки в шприц. (В. Собко)
Доктор Гальванеску заголив їй ліву руку й метко увіткнув під м'язи голку маленького шприца. (Ю. Смолич)

спец. Інструмент подібної будови, який використовують у техніці й промисловості. Приклади

Не в ходу нині в багатьох господарствах шприци, з допомогою яких вручну заправляють машини мастилом. Тепер заправку мастилом механізовано. (з газ.)
Шприц для крему.

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Останні коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.