ШПОРТАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ШПО́РТАТИ

що, чим, у чому, рідко по чому і без дод. Розкопувати що-небудь, роблячи в чому-небудь заглибини; копирсати. Приклади
  • Він своїм закованим костуром почав шпортати землю, відважив одну дернину, другу, вишпортав трохи глини. (І. Франко)
  • За п'ять хвилин сапери й стрільці почали шпортати своїми лопатками. (М. Трублаїні)
  • Вона опустила погляд і, стиснувши вуста, шпортала, змішана, зонтиком у траві. (О. Кобилянська)
  • Лиш часом, як тих грошей по кишенях було замало.., то панотець довго шпортав по .. штанах. (Л. Мартович)
  • Поліз і Прутик під стіл, шпортає щось руками коло писаря, а люди, слухаючи, як Ван бідкається, сміються по кутках, боки зривають. (С. Ковалів)
перен. Робити що-небудь повільно, довго, орудуючи голкою, спицями і т. ін. (перев. шити, в'язати). Приклади
  • [Степанида:] Покинь вже шпортати, годі, не годиться!.. Гріх! Сонечко давно вже на полудень звернуло, ось-ось незабаром і до вечірні задзвонють [задзвонять]. [Оксана:] Поки паламар збереться ударити в дзвін, то я й полика дошию. (М. Кропивницький)
  • Вона шпортала голкою, а з очей сльози самі: кап, кап... І не бачила, куди встромляти голку. (С. Чорнобривець)
  • Ватага зупинилась біля старого, бідно одягнутого козака, що сидів під вербою, шпортаючи шилом донікуди стоптаного чобота. (С. Добровольський)
  • Дівча довго вовтузилося біля заіржавілого замка, шпортаючи в нім ключем. (Олесь Досвітній)
кого, що, чим і без дод. Із силою ударяти, колоти чим-небудь гострим; штрикати. Приклади
  • Він .. несподівано вступає в бійку. Його шпортають ножем під ребра, він потрапляє в лікарню. (Григорій Тютюнник)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.