ШМАРКАЧ — ТЛУМАЧЕННЯ
ШМАРКА́Ч
Шмарката дитина.
Молода, недосвідчена, невміла людина, яку не поважають.
Приклади
- Він носив білі погони й шашку, як офіцер .. А проте мусив витягатися в струнку та козиряти тому шмаркачеві через те тільки, що [той] був сином його начальства. (М. Коцюбинський)
- – Ви цього кавалера знаєте? – питаю. Вони заверещали, як обпечені: – Якого кавалера? На біса він нам здався, такий шмаркач! Перший раз бачимо! (П. Панч)
- – Тьфу, ти, Марку, чуєш? – аж плюнув Андрій спересердя. – Він, цей Мартинів шмаркач, обзиває нас боягузами. (П. Козланюк)
- Хто зачіпав робочу честь, на того він дивився, як на дурну дитину, і поблажливо, грубувато, але без злості говорив: – Шмаркач. Що ти розумієш?.. (з газ.)
- – Була б на тебе, хлопче, міцна рука, вміла б приструнчити, не опинився б ти зараз ось тут, у штрафній, не соромив би матір перед людьми. Чесна трудівниця, а має через тебе, шмаркача, ганьбу терпіти! (О. Гончар)
- – Он довкола тебе, – Боженко махнув лівою рукою, а правою і далі трусив Харитона за маніжку, – довкола тебе київські герої-металісти стоять! Шапку скинь, шмаркач! (Ю. Смолич)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.