ШКІРИТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ШКІ́РИТИСЯ

тільки 3 ос. Ставати видним, оголеним при розсунутих, розтулених губах (про зуби); вишкірятися. Приклади

Очі її горіли, як у молоденького тигреняти, а гострі зуби шкірилися, щоб укусити. (Григорій Тютюнник)
Шлях при в'їзді в село захаращують підняті барикадою борони, вони грізно шкіряться перекинутим вгору залізним зуб'ям – не проскочить ніяка кіннота. (О. Гончар)

Розсуваючи губи, відкривати, показувати (зуби). Приклади

Запилені окупанти блискали зубами, і нам здавалося, що вони по-вовчому шкіряться. (В. Минко)
Офіцер уже не сміявся, а шкірився блискучими, гарно вичищеними зубами. (Григорій Тютюнник)
– Ну, добридень, чи що? – Гулька протягнув дівчині руку. – Годі шкіритися, – звернулася мати до розгубленої доньки. (М. Ю. Тарновський)
Він шкірився, але обличчя його і особливо очі віяли холодом. (Григорій Тютюнник)
Чомусь ти, Іване, дуже шкіришся на тому портреті. Мав би трохи совісті, бо ж не молоденький. (М. Ю. Тарновський)
– Чого вона на тебе так кричала? – розпитували вони, обступивши Дениса. – Розмова у нас не склалася, – шкірився він, плигаючи на одній нозі і зодягаючи підштаники. (Григорій Тютюнник)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.