ШКВАРЧАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ШКВАРЧА́ТИ

тільки 3 ос., чим і без дод. Видавати короткі уривчасті звуки, тріск, шипіння (перев. під дією жару, вогню). Приклади
  • Лій у казані клекотить, шкварчить, здіймає бульби і видихує з себе страшенний чад. (Панас Мирний)
  • В печі шкварчали горшки, поприставлювані до жару. (І. Нечуй-Левицький)
  • Сталь лилася в нижній ківш, метал падав у метал, розбризкувався іскрами й шкварчав. (В. Собко)
  • Важкі гармати безшумно котились на гумових шинах – тільки шкварчала грязь під колесами. (А. Головко)
  • На сковорідці шкварчала яєшня. (Панас Мирний)
  • Тоді Сафар повернувся до свого вогнища й приніс їй дріт, на якому шкварчав смачний шашлик із молодого ягняти. (З. Тулуб)
  • На кухні щось шкварчить, і кімнату сповнює такий смачний дух, що у Тоні мимоволі ворушаться ніздрі. (В. Собко)
  • Косар-Косаревичі завжди любили попоїсти. У них шипіло й шкварчало на кухні з ранку й до вечора. (П. Загребельний)
  • Мінами як зачнуть [німці] швиргати – так навколо шкварчить, як на сковороді. (Григорій Тютюнник)
  • В кімнаті було тепло, шкварчала кухня, і тільки тут Шура відчула, що вона перемерзла до кісток. (О. Гончар)
  • Був вересень на початку; сонце пекло, аж шкварчить. (А. Свидницький)
  • Мороз надворі такий, що аж шкварчить!.. (О. Іваненко)
розм. Говорити приглушеним від злості, роздратування голосом. Приклади
  • – Він було шкварчить та шипить, неначе сковорода з вишкварками на жару. (І. Нечуй-Левицький)
  • – Ох, і злий ви, дядьку Іване, не говорите з людьми, а шкварчите. (М. Стельмах)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.