ШАМОТІТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ШАМОТІ́ТИ
чим і без дод.
Видавати, утворювати звуки “шам-шам”; шарудіти.
Приклади
- Демид .. чує безладне шамотіння одежі, чує безладний гомін. Шамотить, шамотить, шамотить! Якось гостро: шам-шам! шам-шам! (Б. Грінченко)
- Попадя увійшла в гостинну наряджена та надушена. Її гарне шовкове плаття злегка шамотіло по долівці. (Панас Мирний)
- Випряжені коні шамотіли сіном і жадібними губами тяглись до зеленої хвої. (М. Шеремет)
- Вони повільно йшли вздовж річки і дослухалися, як шамотить хвиля, нагортаючи на берег пісок. (М. Чабанівський)
- Шелестить високе кукурудзиння, шамотять голівки маків. (М. Стельмах)
- У подвір'ї порожньо. Тільки вітер шамотить у молодому листі. (Ю. Мартич)
- Обидва хлопці схилилися над грубим писанням. Одна по одній шамотіли товсті сторінки. (О. Донченко)
Ідучи, ступаючи, човгаючи ногами, видавати шелесткі звуки.
Приклади
- Аж ось чую – шамотить [Параска] босими ногами і стиха цокоче склянкою на блюдці... (Панас Мирний)
- Хлопчики по улицях [вулицях] шамотять по снігу з вузликами: вечерю носять. (С. Васильченко)
- Матері не видно, тільки чути, як вона шамотить по хаті, тільки чути – причитує щось сама до себе. (Ю. Збанацький)
- Жорна м'яко шамотіли..: кіш трясся, як у пропасниці. (М. Коцюбинський)
Говорити, шепотіти невиразно, нерозбірливо, шамкаючи.
Приклади
- – Пропустіть! пропустіть! – шамотів беззубим ротом дяк. (Панас Мирний)
- Христя не ховалась із своїм горем. Пораючись чи в хаті, чи на подвір'ї, вона голосно зітхала і все щось шамотіла старечими губами. (П. Панч)
- * У порівн. А літо бабине стежками за нами тепло шарудить, мов шамотить: “Усе – омана, і ви, й цей сад, і я сама. Всіх нас, як смерті час настане, покриє саваном зима”. (В. Сосюра)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.