ШАЛАПУТ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ШАЛАПУ́Т

розм. Легковажна, непутяща людина. Приклади

[Ялина:] Відчепися, чумаче, Відчепися, бурлаче, Відчепись, шалапуте! Бо від тебе дьогтем чути. (С. Руданський)
Як може він кинути напризволяще оте все, що заробив власними руками .. Ні, він не шалапут, котрому легко на все плюнути і податися у безвість. (Н. Рибак)
– Толю! Здоров, Толю! – термосав [термосив] за плечі дико радий шалапут [Івашко]. – Прокинься! (Я. Качура)

мн. шалапу́ти, ів, заст. У Росії XIX ст. – релігійна секта хлистів; особи, що належали до цієї секти.

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.