ЧУТТІВ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Здатність відчувати, сприймати зовнішні подразнення. Приклади

Матвій Матвійович – хірург, а в пальцях хірурга, як відомо, підвищене чуття дотику. (І. Волошин)
Він [Геракліт] уважає, що власне чуттями вогонь пізнається, І відкидає все інше, по суті таке ж пізнавальне. (М. Зеров)
Смак і нюх людини настільки чутливі, що навіть при найточніших хімічних дослідженнях ми змушені вдаватися до них. Чуття ці дуже індивідуальні. (з наук.-попул. літ.)
До цього часу залишається загадковим чуття орієнтації у птахів, кажанів, вугрів тощо, які, переміщуючись на багато тисяч кілометрів, згодом завжди повертаються у певне місце для розмноження. (з публіц. літ.)
Поштовий голуб мусить бути особливо прив'язаний до свого голубника, і це чуття хлопець настирливо й терпляче виховує у птахів. (О. Донченко)
Іваниха тим часом вернулась до чуття, глянула на сина спершу немов непритомно, потім одразу все пригадала. (Леся Українка)

Психофізичне відчуття, якого зазнає людина. Приклади

Я походив між ятками, наче на злість собі, повний того нового чуття огиди, що все в мені зростало. (М. Коцюбинський)
Якось одразу де й поділося в Давида чуття самотності й пригнічений настрій. Знов одчув у собі .. певність і радість. (А. Головко)
У мене якось затупилося тепер почуття прив'язаності до людей, до місця, превалює тільки одне чуття, чуття нового, зміни вражень. (Ю. Яновський)
“Хазяїнова” команда, війнувши на Маковея бойовим холодком, мовби повернула йому тимчасово втрачене чуття реальності. (О. Гончар)
Анеля десь там жде, турбується! Болюче чуття ворухнулося в серці у капітана. (І. Франко)
Сердечна допомога, що не так би могла закінчитись – смерть же поруч ходила, – піднімає Тимофія у власних очах, наливає радісним чуттям. (М. Стельмах)
Орина з гірким чуттям пересвідчилася: затовкло її життя в Калиток, як в глухому лісі прожила. (К. Гордієнко)
Чуття підказувало йому, що він, зав'язавши цю розмову, зробив перші вірні кроки до свого визволення. (В. Петльований)
Що в моїй пісні біль, і жаль, і туга – Се лиш тому, що склалось так життя. Та є в ній, брате мій, ще нута [нота] друга: Надія, воля, радісне чуття. (І. Франко)
Я згадую минулеє життя спокійно, та без радості, без туги: одно із нього виніс я чуття, що я не був у нім щасливий, други [друзі]. (І. Франко)
Чуття гумору – невід'ємна риса народу, прояв його оптимізму і віри в свої сили. (з наук. літ.)
Поетичний твір буде ідейним тоді, коли в його основі лежить якийсь живий образ, факт, враження, чуття автора. (з наук. літ.)
Спочатку так: немов підкова в руках у тебе гнеться бідна, а потім раптом – мова! мова! Чужа – звучить мені, як рідна. Бо то не просто мова, звуки, не словникові холодини – в них чути труд, і піт, і муки, чуття єдиної родини. (П. Тичина)
Десь тут має пройти кінний загін червоного козацтва, висланий переслідувати Махна. Одне слово, класове чуття мусить само вам підказати, по кому і як. (О. Гончар)
Стислість викладу вимагає від письменника особливої уваги до слова, особливого чуття мови. Чуття живої народної мови з усіма багатствами її відтінків ніколи не зраджує Стефаника. (з наук. літ.)

Здатність переживати, палко відгукуватися на життєві події, душевно захоплюватися чим-небудь. Приклади

[Співець:] Нікчемна в них радість і втіха нікчемна, Усяк з них за себе лиш дбає, І що ж для них туга співецька таємна? Чуття у них в серці немає. (Леся Українка)
Солдати, друзі бойові, ви все снитесь мені; Про вас думки – куди не йду, чуття найкращі – вам. (І. Гончаренко)
Аж ось полегшало життя; Немов прокинулось чуття В душі тюремників моїх Навдивовижу: серцю їх Кайдани, смерть за гич [ніщо] були... (П. Грабовський)
І у зболілому серці – зболілому видом оцеї Нужди, і горя, і сліз, що зветься руським селом, – Теплі, гуманні чуття постають. (І. Франко)
Безрадність людського життя В нас одбере до краю сили, – І от з душі спливе чуття – В сльозах припасти до могили. (П. Грабовський)

Глибоке відчуття потягу до кого-небудь, душевної прихильності; любов. Приклади

Дружили ми, а пройдуть літа, І, може, стрінемось не ті; Душа, мов пустка неогріта, Перехолоне у чутті. (П. Грабовський)
– Не хочу тобі з сього робити ніякої догани, – спокійно мовив Іван, – а тільки остерігаю тебе, що граф – чоловік не гідний твого чуття. (І. Франко)
Якби помножити любов усіх людей, ту, що була, що є й що потім буде, то буде ніч. Моя ж любов, як день, не знають ще чуття такого люди. (В. Сосюра)
“Рибонько!.. серденько!.. – оберталася вона до хрещеника, окриваючи його гарячими поцілунками. То були бурхливі хвилі ще дівоцьких любощів, у котрих уже виразно визначалося чуття матері. (Панас Мирний)
Чуттям жінки Орися збагнула, що вона заздрить її материнству. (Григорій Тютюнник)
Зося Романовська одразу ж несхибним дівочим чуттям збагнула, що хтось знещастив Христину. (М. Стельмах)

ЧУТТЯ́