ЧИСЛІВНИК — ТЛУМАЧЕННЯ
ЧИСЛІ́ВНИК
Частина мови, що означає певну чи абстрактно-математичну кількість або порядок предметів при лічбі і відмінюється за відмінками (кількісні числівники) або родами, відмінками і числами (порядкові числівники).
Приклади
- Числівники в слов'янських мовах бувають прості (назви одиниць), складні (назви десятків), складені (напр., тисяча дев'ятсот п'ятдесят п'ять). (з наук. літ.)
- Числівник, виділившись з класу іменників (типу п'ять) та прикметників (типу два, три, чотири) за семантичними ознаками, почав відрізнятися від них і граматичними особливостями. (з наук. літ.)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.