ЧЕРЕНЕВІ — ТЛУМАЧЕННЯ
ЧЕРІ́НЬ
Нижня площина, дно печі, де горять дрова – місце для випікання хліба і варіння страв.
Приклади
- [Ганна:] Ти краще позашпаровуй та черінь добре вирівняй, бо горшки перевертаються, а малювати не треба, то примха. (І. Карпенко-Карий)
- Металеві форми з'явилися в селянському побуті лише у 20 роки 20 століття, але й тоді в Україні віддавали перевагу подовому хлібові, спеченому на черені. (із журн.)
- * У порівн. Ґрунт був сухий, як черінь у печі. (Л. Дмитерко)
- Відтак він [Альоша ] опинився на горі, і перед ним відкрилася широка черінь між скелями, де можна трохи наколупати глини. (І. Микитенко)
- Грузовик скажено торохтів по глиняній черені пустелі, немов по рівному полю аеродрому. (Т. Масенко)
Площина над зводом печі (між комином і стіною), на якій сплять, сушать зерно і т. ін.
Приклади
- – Я чоботи з себе та мерщій на черінь. Як зайшли ж мені зашпори – і матінечко й ріднесенька! – думала і нігті поодскакують. (А. Тесленко)
- Батько поліз на піч парити поперек, припав до черені й .. болісно застогнав. (С. Чорнобривець)
- Не було навіть ганчірки, застелити голу черінь на лежанці. (Т. Осьмачка)
діал.
Значний простір, укритий чим-небудь.
Приклади
- Надибала цілу черінь грибів. (Сл. Б. Грінченка)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
ЧЕРЕНЕ́ВИЙ
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.