ЧАРУЮТЬ — ТЛУМАЧЕННЯ
ЧАРУВА́ТИ
заст.
Діяти, впливати на когось, щось чарами (у 1, 2 знач.); чаклувати.
Приклади
- Шепче [відьма] тонкими губами Раз у раз, але без гуку. Певне, то вона чарує, Щоб вдалися добрі кулі. (Леся Українка)
- Питаються циганочки – Де зілля копати, Питаються – як тим зіллям Хлопців чарувати. (Л. Боровиковський)
- Вже не одна дівчина од його [нього] чахла, не одна й до знахарки ходила, і зілля варили, і чарували, так нічого не вдіяли. (О. Стороженко)
- * Образно. Сон, як добра мати, чарував усе чарівничим спокоєм, прикривав стиха темним пологом. (Панас Мирний)
перен.
Захоплювати, вражати кого-небудь чарами (у 3 знач.).
Приклади
- Чорні високі брови та веселі очі чарували всіх. (І. Нечуй-Левицький)
- І ви, кобзарі голосні, співаки пророчого слова! Дайте мені того живого вогню, що ним ви пропікаєте людські душі, чаруєте серце й здіймаєте цілий рій думок та гадок. (Панас Мирний)
- Родивсь [Сметана], як Моцарт, – з музикою в серці І в пальцях, ще з дитинства послухняних. Іще хлоп'ятком бувши, чарував Пражан вибагливих своєю грою. (М. Рильський)
- А захід палає. Де, на якій планеті будуть ще оці грандіозні фрески неба? Де ще чаруватимуть людину оці могутні заходи степові? (О. Гончар)
- Ніч справді чарувала своєю красою. (М. Трублаїні)
- В залі, що чарувала простотою свого розкішного убранства, були вже деякі гості. (О. Ільченко)
- Ходили всі за Павлом, мов закохані, бо чарував він кожного своїм безтурботним сміхом, веселими золотаво-зеленими очима, жартом, задумливою піснею. (Ю. Збанацький)
- – Я – українець. З юних літ Мене пісень навчила мати, Які чарують цілий світ! З них народився “Заповіт”, Що закликав кайдани рвати! (І. Нехода)
- Народна пісня чарує своєю поетичною красою. (з навч. літ.)
- Складається враження, що вона [Ніна Матвієнко] не просто співає, а ніби промовляє, шепотом чарує, таємничо філіруючи звук, посилає його десь у далечінь.. (із журн.)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.