ЧАЛИМ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЧА́ЛИТИ

що і без прям. дод. Те саме, що прича́лювати. Приклади
  • Вона [українська мова] з блиску козацької шаблі і весла невольницького човна, що чалить у бурях на тихі води – вся з шляхетного лицарства, що йому ніщо найстрашніші муки й тортури. (з наук. літ.)
перен., поет. Прямувати до якоїсь мети. Приклади
  • Як люблю я в цю мокрінь осінню, В цих огнях, що впали на асфальти, Юному шептати поколінню: До щасливих лукомор'їв чальте! (М. Рильський)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ЧА́ЛИЙ

Сірий, сіро-коричневий (про масть коней). Приклади
  • Старший лейтенант Воронцов їхав попереду на чалому, вкрай змореному коні. (Іван Ле)
  • І знає тільки чалий кінь та волошкова далечінь, які стежки, які дороги йому судилися в житті. (В. Швець)
  • Вони [коні] мчали бадьорою риссю, всі чалі, і тільки клуби білої пари над ними говорили про довгий шлях. (О. Довженко)
  • * Образно. Гудуть дроти над полем чалим. (В. Сосюра)
  • Куди? Куди? Та звісно ж – Туди, туди, за обрій чалий... Я вдарив ще раз топірцем І грюки лунко поплигали. (М. Хвильовий)
у знач. ім. ча́лий, лого, ч. Кінь такої масті. Приклади
  • Біля конов'язі стояли прив'язані кілька верхових коней та пара чалих у санях. (А. Головко)
  • Машинами (не чалими!) Дві греблі збудували ми. (В. Іванович)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ЧАЛА́

Вигук, яким підганяють тварин (перев. коней); но. Приклади
  • Сідають на вози – й гаття, чалі, і вйо, карі, а коні іржуть, а худоба мукає, а вівці блеють... (Є. Гуцало)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ЧАЛІ́

Див. чала́.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.