ЦІСАРСЬКИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЦІ́САРСЬКИЙ

Прикм. до ці́сар; належний цісареві. Приклади
  • – Я подам до суду, і тоді ти затрубиш у жменю! – кричав Ботушкан, розкриваючи рота, як цісарську браму. (з казки)
  • Він нарахував Швейкові цілий ряд різних злочинів, починаючи з державної зради і кінчаючи образою його величності і членів цісарського дому. (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека)
  • Старенький навчав побожно Підошву: – То, вважаєте, куме, що панська ласка та й цісарський параграф. Так має бути. (Л. Мартович)
Пов'язаний з політичним режимом на чолі з цісарем; монархічний, самодержавний. Приклади
  • Писав Діброва попові, що цісарську службу він вислужив і знайшов собі дівчину-швачку у місті. (П. Козланюк)
  • Будучи полум'яним поборником дружби і братерства народів, Франко гнівно таврував царський уряд Росії і цісарський уряд Австро-Угорщини, що жорстоко гнобили поневолені народи, створивши в себе “тюрми народів”. (з публіц. літ.)
  • – Нема, нема її [їй] кому Врубати дрівець. Бо їй[її] синок, один в дому, – Цісарський стрілець. (Ю. Федькович)
  • Впевненою рукою змальовує П. Козланюк картини галицького села, тяжке, безпросвітне життя селянства, на шиї якого сидять і цісарські чиновники, і пани, і “свої” куркулі, і уніатська церква. (з наук. літ.)
  • Він, густо зашарівшись, видобувсь на край трибуни, зняв своє пом'яте кепі, з давно вже видертою геть цісарською кокардою, і, посміхаючись, вклонився з трибуни людям. (О. Гончар)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.