ЦІПЕНІТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЦІПЕНІ́ТИ

Ставати нерухомим, втрачати гнучкість, рухомість (від холоду, вогкості, хвороби і т. ін.); клякнути. Приклади
  • Миколка кутався в стареньку даровану свитку, бо сіверко-вітер забирався в усі шпарини і ціпеніло від того все тіло. (Н. Рибак)
  • Семенюк великими кроками міряє камеру. Весь час сковані руки ціпеніють і болять. (Я. Галан)
  • У цьому стані [каталепсії] людина втрачає всяку чутливість, не реагує на зовнішні подразники. Тіло нерухоміє, пульсу майже немає, серце скорочується надзвичайно рідко, м'язи ціпеніють. (з наук.-попул. літ.)
  • Від півночі йно кралась хмура мла, Здіймаючи таємні, чорні крила... І в темінь ту страховинну несла Мене якась необорима сила... Холола кров і мозок ціпенів. (М. Старицький)
  • – Серце ціпеніє мені в грудях із жалю, і я не виджу світу перед собою! (О. Кобилянська)
  • Від творів Стефаника душа холоне, німієш і ціпенієш, коли бачиш, як гинуть знедолені люди, коли чуєш, як вони лементують, волають у розпачі, в безнадії. (з газ.)
  • Василина ціпеніє од жаху. (С. Тудор)
  • Тепер скільки завгодно могли вже на них дивитись інтервенти в біноклі! Вволю міг надивлятись тепер із зовнішнього рейду на них адмірал Янікоста, ціпеніючи від несподіваного видовища, як уже при сонці, при повному дні вилітає із-за колючих маслин степова кіннота. (О. Гончар)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.