ЦІНИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЦІНИ́ТИ

Те саме, що цінува́ти 1. Приклади
  • І послав Давид по світі Той плужок возити І писати і писати, Як будуть цінити. І цінили того плуга І ціну писали: Скрізь від тисячі червоних Менше не давали. (С. Руданський)
перен. Судити про кого-, що-небудь, давати оцінку комусь, чомусь. Приклади
  • [Старий гість:] А що, дон Пабло? вже тепер нарешті покличе вас король до свого двору, – такого зятя тесть... [Д. Пабло:] Його величність не по зятях, а по заслузі цінить. (Леся Українка)
  • [Єлизавета:] Вшанувати так співця могилу Міг тільки той, хто сам складав пісні, І цим тепер дорожчий ти мені, Бо я ціню святу натхнення силу. (І. Кочерга)
  • – Хіба ж я тебе мало люблю?.. – палко урвала його Настя .. – Я все бачу і ціню, але, крім кохання, треба знати життя. (З. Тулуб)
  • Хоч він був зовсім непрактичний, бійці, з властивою, мабуть, тільки нашим людям добродушністю, цінили вже саме прагнення Ференца чесно трудитись, стати їм у пригоді. (О. Гончар)
  • Ціни́ в жнива хвилину більше, ніж взимку годину. (прислів'я)
  • Положивши голову на обидві руки і дивлячись кудись-то далеко-далеко, він замислився. Про що? Чи ціниш ти як слід теперішні свої щасливі хвилини? Так, ціню... (Г. Хоткевич)
  • Нікому ніколи не сказав [Данкевич] лихого слова; коли жінка часом завередувала, уступався з очей; цінив домашній спокій вище всього і дбав про хату. (О. Маковей)
  • Прия́зні їхньої невимушений знак Ціню я над усі тріумфи. (М. Зеров)
  • М. Рильський високо цінив мовностилістичну майстерність творів літератури художнього реалізму, чистоту і ясність літературної мови. (з наук. літ.)
  • Я його [Фрейліграта] високо ціню і тепер, і залічую його до найзначніших поетів, які настали в Німеччині після іюльської [липневої] революції. (Леся Українка)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ЦІНА́

Вартість товару, виражена в грошових одиницях. Приклади
  • Ціна на хліб раптом підскочила, і це так стурбувало Маланку, що вона щоночі бачила погані сни. (М. Коцюбинський)
  • – На всі наші товари, окрім щетини, падає ціна. (М. Стельмах)
  • – А чи не продав би ти своєї люльки? – поспитав Юрій Макарович .. Натяк на ціну зацікавив чоловіка. Він завагався, замислився, яку б скласти ціну, ніби побоювався прогадати на дідівському подарункові. (Г. Коцюба)
  • З рукава доччиного кожуха червоніє щось, – хустка! Новісінька, ще й ярличок з ціною не одірваний. (А. Головко)
  • Трохим розпитує, який є заробіток, яка ціна у день. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Замовець і тут не став сперечатися і спитав ціну. (З. Тулуб)
  • – Ти не сердься, а то, чого доброго, відмовишся й сорочку мені шити або заправиш таку ціну, що доведеться шукати іншу майстерницю. (А. Шиян)
перен. Цінність, значення чого-небудь. Приклади
  • Мудросте-науко! Гарная перлино! Хоч сама безцінна, всім даєш ти ціну. Що мені з тобою бідність і харпацтво? Що мені без тебе скарби та багатство? (А. Кримський)
  • Не раз підслухував він розмову між Левком і німецькими офіцерами. Певно, це мало якусь ціну, але кому передати? Куди підеш? (І. Цюпа)
  • Атакувати в лоб Турецький вал негайно й невідкладно, якою завгодно ціною. (Ю. Яновський)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.