ЦОКАННЯ — ТЛУМАЧЕННЯ
ЦО́КАННЯ
Дія за знач. цо́кати1, цо́катися і звуки, утворювані цією дією.
Приклади
- Рухається маса кінноти. Ось уже чути брязкіт вуздечок, цокання шабель. (О. Гончар)
- Чути скрики, срібні сміхи, цокання чарок. (І. Франко)
- Дід люльку ссав. Очі в землю в задумі .. Таке знайоме-знайоме йому і цокання молотка об косу, і ранок, коли на калачиках іще роса, і брязкотіння оте... (А. Головко)
- Тишу порушувало лише цокання рахівниці бухгалтера, що трудився за стіною. (Я. Гримайло)
- Вийшовши за двері, молодший лейтенант випрямився, з цоканням зводив докупи каблуки хромових чобіт і дзвінким, срібного тембру голосом викрикував прізвище того, кого викликалося до кабінету військкома чи на комісію. (Григорій Тютюнник)
- Цокотять на стиках рейок колеса .. Тамара натягує на голову подерту вовняну хустку, затуляє вуха, щоб не чути було остогидного завивання і цокання, від якого все більше болить голова. (А. Хижняк)
- По коридору процокали підковами чиїсь чоботи; потім цокання стихло біля дверей кімнати. (П. Загребельний)
- Тепер можна було розібрати і крізь зачинені вікна: за цоканням копит чувся м'який шурхіт шин. (Ю. Смолич)
- Рівне, одноманітне цокання маятника коло годинника, тепло в хаті, тиша навкруги, – все те наводило непереможну сонноту. (І. Нечуй-Левицький)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
ЦО́КАННЯ
Особливість вимови, яка полягає в нерозрізненні звуків “ц” і “ч” або змішуванні їх в одному (звичайно в звуку “ц”), характерна для ряду російських говірок (перев. північних).
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.