ЦЕРКОВНИКИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЦЕРКО́ВНИК

Особа, яка служить у церкві, але не посвячена в духовний сан (читець, дяк і т. ін.). Приклади

Зимний жах проняв [пройняв] старого церковника, і він ледво [ледве] осмілився поглянути на о. Нестора. (І. Франко)

Представник духівництва, особа, що має духовний сан. Приклади

Нечуй-Левицький [у повісті “Причепа”] в гумористичному плані знайомить читача з попами під час їхньої чергової пиятики, розкриваючи у цій сцені внутрішній світ обох церковників. (з наук. літ.)
Поезії Руставелі й зараз іще можуть відігравати роль відгостреного леза – проти теперішніх князів, проти церковників-мракобісів, банкірів. (П. Тичина)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.