ЦЕГЛІ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЦЕ́ГЛА

збірн. Будівельне штучне каміння у вигляді прямокутних брусків з глини (перев. випаленої). Приклади

До гуральні під'їздили підводи і від'їздили повні заліза, цегли, обсмалених балок. (М. Коцюбинський)
З станції прибули дошки, цегла, пісок. (Ю. Смолич)
Зіжмакавши рушник, гість повагом витирав ним своє міцне, вилицювате, ніби з цегли, опалене обличчя. (О. Гончар)
Софієвський собор, Києво-Печерська лавра і Золоті ворота були збудовані з овруцьких кварцитів і плінфи – стародавньої цегли. (із журн.)
* У порівн. Здалося, що вона його бачить. Сховав червоне, як цегла, обличчя в руки – і ні мур – мур... За хвильку почув плескіт: паночка купалася. (Д. Бузько)

рідко. Те саме, що цегли́на 1. Приклади

І кожна цегла, статуя, колона, мережечка, різьба і малювання незримими устами промовляє: – Мене створив єгипетський народ. (Леся Українка)
Сів [Русин] посеред болота і почав руками й ногами місити пекельну багнюку, ліпити з неї вальки та цегли та укладати в купи. (І. Франко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.