ЦВІЛИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЦВІЛИ́Й

Укритий цвіллю; запліснявілий, зацвілий. Приклади
  • А лежить сухар, а лежить цвілий, Що кішка не з'їла, – Оце тобі, ти, мій наймитку, Вечеря поспіла! (з думи)
  • Намерзла та наморена, вона лягала на вогке ліжко біля цвілих стінок. (Л. Яновська)
  • По цвілому закопові все ще бродив апатичний цап. (П. Панч)
Який втратив первісний природний колір, вицвів. Приклади
  • Руді цупкі уси, старанно голене віспувате обличчя, цвілі неспокійні очі .. Зняв із голови крамарський козирок, витирає хусточкою блискучу лисину: Качан. (С. Васильченко)
  • Коли я увійшов, мій приятель сидів біля столу. Він кивнув своєю кудлатою головою на канапу біля вікна, .. а сам втопив до нот свій ніс, посідланий пенсне з цвілою оправою. (Олесь Досвітній)
перен., розм. Укритий прищами, миршавий (про людину). Приклади
  • [Явдоха:] Це я знаю, хто підвіз візка! Це той цвілий попенко... Запопаду ж я його – знатиме він мене! (Панас Мирний)
  • Із сцени співали для цвілих міських обивателів радісну вість. (С. Васильченко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.