ХРИПІТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ХРИПІ́ТИ
Видавати горлом хрипкі звуки.
Приклади
- Бабу Оришку знову кашель напав, і, тяжко хрипучи, грузько спльовуючи, вона почала одкашлюватись. (Панас Мирний)
- Поставив [Юрчик] Марусю на ноги, а сам, як підрізаний дуб, повалився на землю. Хрипів так, що земля, здавалося, хитається, і от гине, ну, гине зараз тут же чоловік. (Г. Хоткевич)
- У горлі йому щось булькало, він хрипів, захлинався. (С. Журахович)
- Після вигуків здивування запанувала глибока тиша. І в цій тиші ясно було чути, як хрипить і схлипує дитина. (О. Донченко)
- Змій кривавим потом вкрився, Важко дише і хрипить. (Л. Первомайський)
- Як хрипить у грудях, не буть йому в людях. (прислів'я)
- Кашель угамувався, хоч у грудях все-таки сопло, хрипіло. (Панас Мирний)
- Потім почав [пілот] марити, слова мішалися з стогоном, в грудях його все зловісніше булькало, хрипіло. Рожева піна виступила на губах. (Ю. Бедзик)
- Огоньков схопився, став борсатися, кричав, просився, щоб його пустили додому, нахвалявся, хрипів грудьми. (Григорій Тютюнник)
- Великий дзвін хрипів, неначе стара розбита сковорода. (І. Нечуй-Левицький)
- Інколи вони [дзиґарі] починали хрипіти, але зіпсовані дзвоники не дзвонили. (О. Полторацький)
- Десь на лівому фланзі зметнулись в небо пружні хвости комети “катюш”.. – Лунко, – каже капітан Чумаченко. – На хорошу погоду. Отак заводські гудки у нас над Дніпром: на дощ – хриплять, а на добру погоду – співають лунко. (О. Гончар)
Мати в голосі хрипоту, видавати замість слів, співу, крику хрип.
Приклади
- Дяк – ні до бога, ні до людей: хрипить, кувікає та вищить на криласі та ще й плює через крилас на громаду. (І. Нечуй-Левицький)
- Так, вона любила школу, любила свою роботу, при якій втрачала голос, хрипіла. (М. Коцюбинський)
- Цигуля з Юхимом кинулись до сарая й витягли Невкипілого. Він бився в руках і не міг крикнути, лише хрипів, зціпивши зуби. (А. Головко)
- Раптом Естерка серед дзвонів почула щось інше. Спочатку як тихий плач, а далі мов виття вітру. З часом ті згуки грубшали, хрипіли, оберталися в рик. (М. Коцюбинський)
- Голос вірно і правдиво служив мені і в ролях, і в концертах. В комедіях він хрипів, гарчав, присвистував і часом робився тоненьким тенорком. (з мемуарної літ.)
що і без прям. дод.
Говорити, кричати, співати хрипко, хрипким голосом.
Приклади
- – Га? що кажеш? – хрипів грек, намагаючись перекричати шум прибою. (М. Коцюбинський)
- З чола дзюрчала кров і заливала очі. А Василь розривав на грудях сорочку і щось хрипів. (Мирослав Ірчан)
- – Давай! – хрипить старшина, оглядаючись і підганяючи носіїв. (О. Гончар)
- Бер ураз визвірився на мене своїми великими, запаленими безсонням очима і голосом, повним ненависті й дивного переляку, хрипить: – К чор-р-рту! .. Я не піду ні на яку провокацію... (П. Колесник)
- * Образно. Мертва земля, Наче раб у темниці, Спрагло хрипить: – Води! (Л. Первомайський)
- З правого боку озера, обложившись зеленим очеретом, сидів Василь і щосили дудів у зелену дудку; – дудка ревла-хрипіла. (Панас Мирний)
- [Самопал:] Грає ще [сопілка]. Стільки в бур'яні пролежала, а ще грає... Правда, трохи .. хрипить... (М. Зарудний)
- Пестропера сойка хрипіла в вершках смерек. (І. Франко)
- Безугавно з писком хрипіли лиски. (Олесь Досвітній)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
хрипи
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.