ХРИПИ

Грудна клітка, груди.

Забити хрипи — сильно вдаритися грудьми.

Бронхи.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

ХРИП

Сиплий нечистого тону звук, який видається при утрудненому диханні, нездоровому або пересохлому горлі тощо. Приклади

Брязкіт дрюччя, крики, стогін, прокльони, благання о поміч, хрип конаючих, дикі голоси сполоханих птахів, лопотання їх крил – усе те зіллялося в один несказанний галас, в одну хвилю диких згуків... (М. Коцюбинський)
Проминули день і ніч.., але Ант не приходив до пам'яті, весь у вогні лежав на помості, з грудей його виривались хрипи й свист, часом він заходився від кашлю, простягав перед собою руки. (С. Скляренко)
Шелеснуло гілля, почувся хряск, хрип, і Світлана заплющила очі. За якусь мить чийсь розпалений кінь уже похропував перед нею. (О. Гончар)
Я спробував був заспівати, та з пересохлого горла вирвався якийсь нечутний навіть самому мені хрип і враз обірвався. (Л. Смілянський)
Над Темзою туман повис І тихий хрип сирен. (М. Бажан)
* Образно. Та якось у чорний вечір, Під вітру сонного хрип, Розказував дивні речі Солдат рядовий Пилип. (М. Рильський)

Хрипле мовлення, хриплуватий голос. Приклади

– Ей, ґаздо, чого зажурились? – крикнув Іван. Але голосу свого не почув, тільки хрип. (П. Колесник)
Я тихо йшов. Ось тин, колоди, копиць і хат смутні горби. І раптом чую хрип: “Вальода!..” і шум глухої боротьби, і тихий стогін... (В. Сосюра)
– Був [голос], Тарасе Демидовичу, був колись, у ваші роки. А тепер тільки хрип лишився... (Ю. Збанацький)

Шум у легенях при деяких захворюваннях. Приклади

Вчора був у мене лікар, вислухав мене ще раз, сказав, що бачить велику зміну до кращого, що хрип чутно тільки при значно глибокому диханні. (Леся Українка)
За ним ще довгенько дививсь я, Поки в лісі не щез у яру, Но ще здалека вухом ловив я Хрип, що грудь його різав стару. (І. Франко)

тільки мн., хри́пи, ів, розм., рідко. Легені.

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ХРИПІ́ТИ

Видавати горлом хрипкі звуки. Приклади

Бабу Оришку знову кашель напав, і, тяжко хрипучи, грузько спльовуючи, вона почала одкашлюватись. (Панас Мирний)
Поставив [Юрчик] Марусю на ноги, а сам, як підрізаний дуб, повалився на землю. Хрипів так, що земля, здавалося, хитається, і от гине, ну, гине зараз тут же чоловік. (Г. Хоткевич)
У горлі йому щось булькало, він хрипів, захлинався. (С. Журахович)
Після вигуків здивування запанувала глибока тиша. І в цій тиші ясно було чути, як хрипить і схлипує дитина. (О. Донченко)
Змій кривавим потом вкрився, Важко дише і хрипить. (Л. Первомайський)
Як хрипить у грудях, не буть йому в людях. (прислів'я)
Кашель угамувався, хоч у грудях все-таки сопло, хрипіло. (Панас Мирний)
Потім почав [пілот] марити, слова мішалися з стогоном, в грудях його все зловісніше булькало, хрипіло. Рожева піна виступила на губах. (Ю. Бедзик)
Огоньков схопився, став борсатися, кричав, просився, щоб його пустили додому, нахвалявся, хрипів грудьми. (Григорій Тютюнник)
Великий дзвін хрипів, неначе стара розбита сковорода. (І. Нечуй-Левицький)
Інколи вони [дзиґарі] починали хрипіти, але зіпсовані дзвоники не дзвонили. (О. Полторацький)
Десь на лівому фланзі зметнулись в небо пружні хвости комети “катюш”.. – Лунко, – каже капітан Чумаченко. – На хорошу погоду. Отак заводські гудки у нас над Дніпром: на дощ – хриплять, а на добру погоду – співають лунко. (О. Гончар)

Мати в голосі хрипоту, видавати замість слів, співу, крику хрип. Приклади

Дяк – ні до бога, ні до людей: хрипить, кувікає та вищить на криласі та ще й плює через крилас на громаду. (І. Нечуй-Левицький)
Так, вона любила школу, любила свою роботу, при якій втрачала голос, хрипіла. (М. Коцюбинський)
Цигуля з Юхимом кинулись до сарая й витягли Невкипілого. Він бився в руках і не міг крикнути, лише хрипів, зціпивши зуби. (А. Головко)
Раптом Естерка серед дзвонів почула щось інше. Спочатку як тихий плач, а далі мов виття вітру. З часом ті згуки грубшали, хрипіли, оберталися в рик. (М. Коцюбинський)
Голос вірно і правдиво служив мені і в ролях, і в концертах. В комедіях він хрипів, гарчав, присвистував і часом робився тоненьким тенорком. (з мемуарної літ.)

що і без прям. дод. Говорити, кричати, співати хрипко, хрипким голосом. Приклади

– Га? що кажеш? – хрипів грек, намагаючись перекричати шум прибою. (М. Коцюбинський)
З чола дзюрчала кров і заливала очі. А Василь розривав на грудях сорочку і щось хрипів. (Мирослав Ірчан)
– Давай! – хрипить старшина, оглядаючись і підганяючи носіїв. (О. Гончар)
Бер ураз визвірився на мене своїми великими, запаленими безсонням очима і голосом, повним ненависті й дивного переляку, хрипить: – К чор-р-рту! .. Я не піду ні на яку провокацію... (П. Колесник)
* Образно. Мертва земля, Наче раб у темниці, Спрагло хрипить: – Води! (Л. Первомайський)
З правого боку озера, обложившись зеленим очеретом, сидів Василь і щосили дудів у зелену дудку; – дудка ревла-хрипіла. (Панас Мирний)
[Самопал:] Грає ще [сопілка]. Стільки в бур'яні пролежала, а ще грає... Правда, трохи .. хрипить... (М. Зарудний)
Пестропера сойка хрипіла в вершках смерек. (І. Франко)
Безугавно з писком хрипіли лиски. (Олесь Досвітній)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Останні коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.