ХРЕЩЕНИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ХРЕЩЕ́НИЙ

Який був підданий обряду хрещення, який прийняв християнство. Приклади

А що вже ми, кріпаки, натерпілись од його, то нехай господь боронить всякого хрещеного чоловіка! (Марко Вовчок)
Кричав [Харон], буцімто навіжений, І кобенив народ хрещений, Як водиться в шинках у нас. (І. Котляревський)
Чого то ми не вмієм? І зорі лічим, гречку сієм, Французів лаєм. Продаєм Або у карти програєм Людей... не негрів... а таких Таки хрещених... но простих. (Т. Шевченко)
Рано-ранесенько ударили в дзвони, загомонів хрещений народ улицями, до церкви йдучи. (А. Свидницький)
І на проводи сказав Хрещеному люду: – Окулярів не купив, Та й дяком не буду! (С. Руданський)
Гамалія по Скутарі – По пеклу гуляє, Сам хурдигу розбиває, Кайдани ламає. “Вилітайте, сірі птахи, На базар до паю!” Стрепенулись соколята, Бо давно не чули Хрещеної тії мови. (Т. Шевченко)
– А знаєш, що це воно буде? Заступи і одверни, господи, всякого хрещеного від того! – таємно промовив дід і перехрестився. (Панас Мирний)

Стос. до обряду хрещення, пов'язаний з хрещенням. Приклади

У Товкача було зовсім інше ймення. Звався він Борисенка Сави хлопець, а хрещене його ім'я було Олексій. (П. Куліш)
– Хлопчики по улицях шамотять по снігу з вузликами: вечерю носять до хрещених. (С. Васильченко)
– Не треба мені ваших інших [сережок]... Це в мене від хрещеної пам'ять. (О. Гончар)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ХРЕ́ЩЕНИЙ

Дієпр. пас. до хрести́ти; Той, кого хрестили. Приклади

[Люцій до християн:] Він, браття, ще не хрещений – не сміє благословіння вірним уділяти. (Леся Українка)
Чому саме Зоя Вергер була, як сама говорила, хрещена на “польське”, себто на латинське, в чисто українськім православнім, а почасти й уніатськім селі Р. на Буковині, тепер уже ніхто не знає. (О. Кобилянська)
* Образно. Присягали хлопці – Друзі бойові Побратимством вірним, Хрещеним в крові. (Р. Братунь)
Злегка шкутильгаючи, пес віддано рахував Матеєві сліди. – Гарного вовка дістали собі, дядьку!.. Не знаю, як хрещений?.. – усміхаючись, запитав хтось із зустрічних. (В. Бабляк)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Останні коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.