ХОРОШИМ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ХОРО́ШИЙ

Який має позитивні якості або властивості; який своїми якостями цілком відповідає поставленим вимогам; такий, як треба; протилежне поганий. Приклади

Приказано купити і кав'яру.., і свіженької рибки хорошої, і раків, і паляниць. (Г. Квітка-Основ'яненко)
В мене були й воли хороші не одна пара, й корови, і овечок отара велася. (Марко Вовчок)
Мірошник мав хороший млин. В хазяйстві не абищо він. (Л. Глібов)
Ліс треба було рубати вище по ріці, там спуск хороший. (П. Колесник)
Дросель був відрегульований, в мотор надходила хороша суміш. (О. Ільченко)
Через кілька хвилин вона повернулася із цебром води і заходилася розтоплювати піч, щоб приготувати для гостя хорошу вечерю. (Григорій Тютюнник)
Тому що на кінофабрику хороших сценаріїв не надходило, .. я вимушений був надалі писати сценарії сам. (О. Довженко)
– А знаєш, Павлушо, непогано. Їй-бо, хороша лірика. (А. Головко)
Сучасні пісні українських поетів – це пісні, які співають в народі завдяки хорошій музиці, створеній композиторами. (з наук. літ.)
Багато винятково теплих і хороших слів сказано і написано про українську народну поетичну творчість. (М. Рильський)
[Яків:] Більше нічого не скажеш? [Мар'яна:] А що тобі сказати? [Яків:] Слово хороше. (М. Зарудний)
Голос до того дзвінкий мав [хлопчик], хороший, Штучно, чудово співав. (Леся Українка)
– Горе, мовляв той, гне, а хороше життє [життя] виправляє. (Ганна Барвінок)
– Звали вони Ласуна жити із собою. – Зоставайся, Ласун, жити з нами, – говорили, – життя тобі буде хороше й привільне в нас. (Марко Вовчок)
Одна рада хороша, а дві ще краще. (прислів'я)
Мені казав розумний садівник: ..“Сади її [ялинку] в гурті; Сама вона, без подруг, не ростиме...” Поради є хороші у житті, І я навів не гіршу поміж ними. (М. Рильський)
Серйозна, без усмішки, розмова про круть-верть відбувалась між ними майже кожного разу, коли вони були в хорошому настрої. (О. Гончар)
Ректор перебував у хорошому настрої, бо ще годину назад одержав дуже втішного листа від свого сина. (Григорій Тютюнник)
“Господи, – думається йому,- .. який же я щасливий!!” – І сльози, сльози чисті, хороші, святі сльози капають на книжку. (М. Коцюбинський)
Ніч була місячна, хороша. (Панас Мирний)
В небі хмарки білосніжні, легкі, ніби пір'я. Роси на травах – погоди хорошої знак... (М. Рильський)
А осінь все летить, як золота шуліка, і тепло шелестить сухий пожовклий лист... О, скільки буде вас без краю та без ліку таких хороших днів, як то було колись... (В. Сосюра)
Удова зітхнула, немов покидаючи яку важку думку, й глянула на діток, а у діток серденятка знов загралися й знов охопила їх надія на щось хороше. (Марко Вовчок)
Я кілька разів перечитав твій хороший, милий, дорогий лист. (М. Коцюбинський)
Жайсак певно говорив їй щось хороше, а втім, і найпростіші слова в устах коханої людини завжди бринять чарівною музикою... (З. Тулуб)
Це сталось якось так неждано, Як все хороше у житті. (Д. Павличко)
Олена пророчила, що сон хороший, що він ніби означав нове, щасливе життя на новому місці. (Григорій Тютюнник)
– Та я чув... Комбат про тебе хорошої думки. (О. Гончар)
Матвєєв був сином простого уральського козака й справив на Шевченка хороше враження. (з наук. літ.)
Дорош пояснив також, що .. хороша робота на фермах буде заохочуватися додатковою оплатою. (Григорій Тютюнник)
Воно гривня – не що гроші, От як подивиться, Та все ж гроші, ще й хороші, Є чим похвалиться! (П. Гулак-Артемовський)
Вночі хороший дощ ясний Послав нам щедру благостиню. (М. Рильський)
– Антонович, вогника! – гукає комбат від телефону. – Хорошого вогника. – Йому передають з третьої роти, що противник іде на об'єкт в контратаку. (О. Гончар)
Спасибі Вам, Андрію, що не забули мене на великдень та побажали мені так багато хорошого. (М. Коцюбинський)
– На війні хорошого мало, – неохоче відповів Дорош. (Григорій Тютюнник)

Який відзначається позитивними моральними якостями (про людину); протилежне поганий. Приклади

Пані того куховара дуже хвалить, що такий, мовляв, чоловік він хороший! (Марко Вовчок)
Сам [коваль] був неписьменний і дуже жалкував з того... Добре, що хоч Петро Цигуля – товариш, письменний був, та й учитель – хороша, людина. (А. Головко)
– Були серед них, крім хороших, очевидно, і нехороші, дріб'язкові, заздрісні, злі і взагалі всякі... Але – дивно – тепер ці, останні, забулись, відійшли на задній план, а пам'ятаються тільки оті хороші люди... (О. Гончар)
– Що то за парубок хороший, роботящий, удатний. (Марко Вовчок)
Мали сусіди хорошого сина: Був він їм смирна і добра дитина. (Я. Щоголів)
[Голова комнезаму:] А мені веселка ця мою донечку нагадала. Хороша донечка. Докієчка! (П. Тичина)
– Ні, нема що говорити, хороший хлопець Артем, – щоб розрядити гнітючу мовчанку, підібрала Маруся обірвану нитку розмови про Артема. – За ці півроку, що він у Славгороді, я вже придивилась до нього. І бідовий, і розумний. (А. Головко)
Вдова Загірня .. молилась богові тілько, щоб він послав її Ігнатку хорошу пару. (П. Куліш)
[Надія:] Може, й справді б Арсен, коли б ми були побралися з ним, і хорошим був би мені чоловіком... (З. Мороз)
Не забувай мого прохання, серце моє єдине, втіхо моя, жіночко моя хороша. (М. Коцюбинський)

Досвідчений, вмілий, добрий фахівець. Приклади

Щедрий вечір, добрий вечір! Дівка Агашечко! Хорошая швачечко. (О. Воропай)
Лазаревський благав його залишити Шевченка в Оренбурзі, де були гуманні й освічені люди, хороші лікарі, була бібліотека й таке-сяке культурне життя. (З. Тулуб)
Я іноді зустрічаю колишніх своїх учнів. Це вже немолоді люди різних професій. Я питаю їх – чи був я хорошим учителем? Кажуть – був не стільки хорошим учителем, як хорошим вихователем. (О. Довженко)
На стіні, проти стола, висить великий портрет Шевченка, хорошої роботи олійними фарбами, в красних рамах. (М. Коцюбинський)
[Круста:] Хороші фрески! Гарне малювання! Мозаїка чудова!.. (Леся Українка)
Мені здається до цього часу, що хороша, по-справжньому зроблена картина моя ще десь попереду. (О. Довженко)
Обличчя в неї гарне: з тонкими рисами, немов старовинна, хорошого письма ікона. (М. Стельмах)

Який має привабливу зовнішність, гарні риси обличчя; вродливий. Приклади

Був [Данило] хороший із себе дуже: високе чоло гетьманське, брови так і горять, очі карі, ясні, як зорі. (Марко Вовчок)
Орися росла собі, як та квітка в городі. Повна да хороша на виду, маяла то сям, то там по господі. (П. Куліш)
Хороший з лиця, повновидий, рум'янець на всю щоку, з чорними веселими очима, з чорним лискучим усом, він був перший красень на селі... (Панас Мирний)
Набиває [Давид] мішка .. На чолі високому між брів зморшка. І такий смуглявий та... хороший. (А. Головко)
Звісно, коли хто котру любить, то й дума, що вона і усім така хороша і люб'язна здається, як і йому. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Мар'я стояла проти Христі й любувалася, як з сяк-так зачісаної голови вилилась тепер така хороша голівонька, що й очей не одірвеш від неї! (Панас Мирний)
– За брови світ би віддав, коли б мій був, – такі веселі та хороші... (М. Коцюбинський)
– Чи тут живе Настя Гречківна? – Тут. А що вам! – скинувши хорошими, великими карими очима до мене. (Ганна Барвінок)
Хороші очі втратили агатовий полиск і стали подібні до зерен з дешевих чіток. (Леся Українка)
– Як покликати його поважненько “Михайло”, зараз він наче вродиться і, .. поглядаючи своїм хорошим поглядом, спитає звичайненько: – Чого вам треба? (Марко Вовчок)
– Брянського? – солдат окинув дівчину якимсь особливим теплим, хорошим поглядом. – Чого ж, добре знаю. Це наш, сталінградець... (О. Гончар)
Хороший дарунок дядько Федір нам того дня приніс. Ох, і пречудесну картину подарував! (О. Ковінька)
Гори мої високії, Не так і високі, Як хороші, хорошії, Блакитні здалека. (Т. Шевченко)
Нам тієї тарілочки чому не любить – Хорошая, золотая І як жар горить. (Л. Глібов)
Чорний ус здавався таким хорошим; постать – бравою, дужою. (Панас Мирний)
На гострому, сірому камені блиснуло щось наче пломінь. Квітка велика, хороша пелюстки свіжі розкрила. (Леся Українка)
– Сев, а хороше море, чорт його забери? – Коли б тільки його не змальовували синьою фарбою і красивими епітетами. (Ю. Яновський)

Зв'язаний з іншим дружбою, приязню, симпатією, сердечністю тощо; близький. Приклади

Їй зразу стало так легко говорити з о. Василем, наче він був її давнім і хорошим знайомим. (М. Коцюбинський)
Добре нам мати на світі хорошого друга, Друзів – ще краще... (М. Рильський)
Розмова полилася тихо та сумирно, як то водиться між хорошими земляками. (Григорій Тютюнник)
Він хороший хлопець, цей Август. Серед студентів не зустрічав Густав такого сердечного друга. (А. Хижняк)
– Любить [Оксен] хвостом крутити. І перед районною владою хоче бути хороший, і перед людьми не спасувати. (Григорій Тютюнник)

Родовитий, славетний. Приклади

Хто ж він такий, то се вже пан сотник знав давно: .. отаман у своїй сотні, хорошого й багатого роду дитина. (П. Куліш)
Мотря, жінка хорошого господарського роду, теж допомагала Іванові в його господарській праці. (Панас Мирний)
За Наумовим словом ввійшли в хату двоє старостів, люди хороші, міщани, у синіх жупанах. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Висватали її хороші люди – сотник молодий і на лиці дуже гарний. (Марко Вовчок)

Добротний, гарний, ошатний (про одяг, убрання і т. ін.). Приклади

– А один чорт, у каптані у хорошому, круг їх [грішників] ходить та їм розказує. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Мати їй убрання хороші та пишні купує, – вона ледве подивиться: згорне та й забуде. (Марко Вовчок)
Трудно молодій дівчині вистояти проти хорошого убору. (Панас Мирний)
Одчинилися в палаці великі скляні двері, і вийшла молода панна, убрана в хорошу білу сукню. (Леся Українка)

розм. Уживається для вираження іронічного ставлення до кого-, чого-небудь, для зневажливо-несхвальної оцінки когось, чогось. Приклади

[Храпко (жахаючись до Галі):] Мовчи! Хоч мовчи вже. Доброму вас навчають [в гімназії], хороші порядки заводять! (Панас Мирний)
[Маруся (дивлячись їй услід):] Що не говори, а бісова тінь гарного парубка підхопила... Це відьомське чудо! Розквасить губи та й дума, що ось-то яка я красуня!.. Хороша, як курка задрипана! (М. Кропивницький)
Оце пишу на морі, доїжджаючи до Неаполя, статок [пароплав] трошки хитає і значно трясе, через те і писання таке хороше. (Леся Українка)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ХО́РОШЕ

Присл. до хоро́ший 1, 4, 7. Приклади

Там хороше, де нас нема. (Номис)
Підуть [зовиці] славити, що невістка не зуміла хороше паски вчинити! (Г. Квітка-Основ'яненко)
– Що ж твій одинчик? чи ходить уже в школу? – Да ходить! – одповідала вона мало не гнівно. – Я так би хотіла, щоб його хороше вчили. (Ганна Барвінок)
– А правда, Івасику, чи моя лелія хороше пахне? (Леся Українка)
Село, зачароване зоряним небом, хороше синіє розкиданими хатками. (М. Стельмах)
Була в Охріма сіра Свита, Так хороше пошита! (Л. Глібов)
Там будинки здоровенні, там церкви височенні, люди хороше одягнені. (Панас Мирний)
Добре було б, якби ти могла на Великдень приїхати сюди по мене. І не можу, як би було хороше! (Леся Українка)

у знач. пред. Про приємну обстановку, затишок, гарне оточення. Приклади

Всюди так хороше, чисто; пахощі од васильків та м'яти окривали всю хату, лоскотали чуття... (Панас Мирний)
Гляньмо ж з міста наниз, на Рось і на Заросся. Як же там хороше, як чудово! (І. Нечуй-Левицький)
[Люба:] Ваня! Який же ти був смішний... А правда ж, хороше на балу? Всі якісь такі незвичайні. (І. Микитенко)

у знач. пред. Про приємність, задоволення, яке відчуває хто-небудь. Приклади

Так мені хороше з ним сидіти, жартувати; любо так, як з братом рідним. (Панас Мирний)
– Хороше мені... весело мені... жайворонок немов весільної співає... (М. Коцюбинський)
Добре було б, якби ти могла на Великдень приїхати сюди до мене .. І здумать не можу, як би було хороше! Ялта стала б для мене новою, справді. (Леся Українка)
Як хороше жити, мій друже, мій брате, Коли тобі йде дев'ятнадцятий рік! (І. Нехода)
Як хороше поторкати запітнілу клямку дверей і почути у відповідь з хати шамотню і тупіт босих ніг дружини. (М. Стельмах)

у знач. пред. із спол. що, коли і т. ін. Дуже до речі, дуже добре. Приклади

– Хороше, що отеє ти мені розказав про Забрьоху та про Олену: ось я його оженю... (Г. Квітка-Основ'яненко)
Як хороше, коли страждає На світі серце хоч одно. (О. Олесь)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ХОРОШИ́ТИ

Підправляючи, пригладжуючи і т. ін., надавати кому-, чому-небудь кращого, привабливішого вигляду; чепурити, причепурювати. Приклади

Маляр Похлебко був нікчемний, а багатий; Радько був гарний, та обшарпаний ходив; Радько не вмів підмалювати; Похлебко із усіх патрети [портрети] – хорошив. (Л. Боровиковський)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Останні коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.