ХМІЛЬНИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Який сп'янів від уживання алкогольних напоїв; п'яний, нетверезий. Приклади

Приїхав чоловік звідти [з села] хмільним .. від розведеного спирту. (М. Стельмах)
– Спробуйте все-таки підпоїти Танюшкіна, відкрийтесь, що ви соціаліст, може, він хмільний і пробовкнеться... (Ф. Бурлака)
Голова Степанова була ще хмільною. (В. Бабляк)
У хмільних очах двояться людські обличчя, але він чує голос дружини. (А. Шиян)
За якийсь хмільний бешкет був списаний [Леонід] з корабля. (О. Гончар)
І лише Марія не хотіла, не могла вибачити хмільні веселощі товаришів своїх. (В. Дрозд)

Який викликає стан сп'яніння, п'янить (про напій). Приклади

Хмільна вода до добра не доведе. (прислів'я)
На срібній таці в неї були золоті келехи з медом хмільним. (О. Ільченко)
Біля кожного двору на чисто вимитих лавицях стояли відра з холодною водою та хмільною брагою. (О. Гончар)
– Прозору шклянку вщерть налито Вином, червоним і хмільним! (М. Рильський)
– Жвавіш повертайся, п'яна пико! – підгонив він, хоча підручний сном-духом не знав хмільного. (О. Гончар)
Вздовж довгого столу, тут і там, сиділи ті з гостей, котрі або ще не хотіли спати, або не могли зрушити з місця, перебравши хмільного. (В. Гжицький)
Вдихаючи хмільний солод прогрітої клуні, Докія туго і обережно вкладала снопи, мов сповитих дітей. (М. Стельмах)
Ще лише початок квітня, а природа вже мовби поспішає розкритися людям своїми щедротами, хмільною красою справжньої повної весни. (О. Гончар)
Артьомов .. ліг на груди й обличчям уткнувся в суху траву, жадібно вдихаючи хмільний запах. (С. Чорнобривець)

перен. Який перебуває в стані нервового піднесення, напруження, збудження, самозабуття. Приклади

– А, ти вже тут! Що ж – не вдалось утекти? – вищирився до нього з невимовною злістю хмільний од перемоги Матюха. (А. Головко)
Ледь-ледь хмільний від музики й думок, Ти вибігаєш з крісел, ти виходиш В негожу ніч. (М. Бажан)
Іван Переверза дома не всидів .. Він ходив по руднику, трохи хмільний від успіху і поздоровлень. (Д. Ткач)
Я збирав то яблука, то сливи, Не лічив своїх веселих діб. По садах блукав хмільний, щасливий. (П. Воронько)
Генерал, видно, був чимось не зовсім задоволений. Його мовби не торкалася та загальна радість, той піднесений, майже хмільний настрій, що панував зараз у військах. (О. Гончар)
Матюха сатанів. Скривавлене обличчя хлопцеве і з очей страх будили в ньому гостре чуття звірячої люті й хмільної насолоди. (А. Головко)
Він сидить, і в горлі у нього закипає і піниться хмільна і терпка лють. (В. Собко)
Ганну раптом пройняло якесь неясне, хмільне і тривожне збентеження. Щось зовсім незрозуміле творилося в її душі. (В. Козаченко)
І мовила Уляна, уперше зирячи в очі пана Журавського, хмільні від хоті: “А ким же я буду, пане, для вас – челядкою, чи полюбовницею?”. (В. Дрозд)

Стос. до хмелю (у 1, 3 знач.). Приклади

Він обняв її [тополю], приголубився гарячою головою до стовбура, від якого віяло морозяним духом і далеким, ледь вловимим запахом хмільної запари. (Григорій Тютюнник)
Як ненавидів він отой знахабнілий, в хмільному чаду гурт чужинців [фашистів]! (Ю. Бедзик)

ХМІЛЬНИ́Й