ХЛЮПАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ХЛЮ́ПАТИ

недок. Рухаючись, коливаючись, переливаючись хвилями утворювати, видавати плескіт, (про воду та іншу рідину); плескатися. Приклади
  • За сосновим бором та густими кущами хлюпав широководий Дніпро. (Ю. Збанацький)
  • Поряд ласково і лагідно хлюпає море. (Д. Ткач)
  • * Образно. Пшеничний океан хлюпав жовтими бурунами за обрій. (О. Донченко)
  • В голубих озерах її очей хлюпає радість. (І. Цюпа)
  • Прудко пливе човен, .. за ним несе вода другий, порожній, хлюпає в його білі боки... (М. Коцюбинський)
  • Стало чути, як гуде бджола, хлюпає внизу під мостом річка об палі. (О. Гончар)
  • Ось уже перед очима в них метляються верби, гнуться лози, шумлять, припадаючи до води, очерети, хлюпає в берег здійнята вітром хвиля. (А. Шиян)
  • * Образно. Куди не глянь – у всі краї – Такі багаті врожаї, .. Комбайну важко в них пройти: Колосся хлюпає в борти. (М. Упеник)
  • Зеленкувате місячне сяйво тихо хлюпало в шибку, мов далеке Чорне море. (В. Кучер)
  • Стиха хлюпали весла. (Ю. Яновський)
  • Хвиля над нивами ходить, над випасом хлюпають весла. (М. Зеров)
  • Тепер стріляли з авто і з-поза нього. Але... кулі не хлюпали в воду. Вони відповідали короткою луною, в'їдаючись у твердий вапняк урвищ. (Ю. Смолич)
  • Зрідка крякала десь качка, хлюпала в ковбані. (Ю. Мушкетик)
Просочуючись, протікаючи, видавати при рухові, переміщенні характерні звуки – чмокання, чавкання і т. ін. Приклади
  • Вода вже хлюпала в протертих Марининих туфлях. (Л. Дмитерко)
  • Хлюпає й хлюпає твань під ногами. (О. Гончар)
  • Григір вичитував хуторянам, які їхали через Троянівку на базар до Зінькова, за всякі дрібниці: за дьоготь, що по-безгосподарському хлюпає в мазниці, за те, що коняка не так запряжена. (Григорій Тютюнник)
на що і без дод. Рвучкими рухами лити, бризкати водою або іншою рідиною на кого-, що-небудь. Приклади
  • Бігали [люди], носили відрами воду, хлюпали на вогонь, а він горів усе дужче. (Б. Грінченко)
  • Мати зливала синові на руки. Данило хлюпав на себе холодну, свіжу воду. (О. Копиленко)
  • Хлопчик щулиться, мляво хлюпає на себе воду. (І. Багмут)
  • * Образно. Вмивалася туманом, мов молоком, ніч, хлюпала росами на доли. (Ю. Мушкетик)
  • Склянки бряжчали, дзвеніли та скреготали в її руках, вода хлюпала з миски. (М. Коцюбинський)
  • А гаряча гарбата хлюпала їм на руки, на сорочку й на лице. Вихлюпалася майже вся. (Л. Мартович)
  • Над спорожнілою мискою востаннє перехиляється відерний горщик. Хлюпає борщ, густо закришений буряком. (І. Микитенко)
  • Мій товариш голосно хлюпає розквашеним носом, відповідає, немов на допиті. (Ю. Збанацький)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.