ХИЖИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ХИ́ЖИЙ

Який їсть інших тварин (про звірів, тварин); кровожерливий. Приклади

Щоб вгамувати своє серце, Єремія звелів осідлати коня, скочив на його й полетів у степ оглядати своє добро, а потім блукав по діброві без діла, без думок в голові, блукав, як блукають хижі звірі, шукаючи поживку. (І. Нечуй-Левицький)
Ой, стережися, польова пташко, знизу блискучих котячих очей, а згори бистрих пазурів хижих шулік! (Панас Мирний)
Блідли зорі. На сході небо жевріло світанням. Під берегом, у тихій заводі, ударила хижа щука, полюючи за мальком. (А. Шиян)
Раз він натрапив на цілий табун вепрів .. але неставгнатись за ними, бо стикатисяодному з цілим стовпищем цих хижих звірів було небезпечно. (С. Скляренко)
Кострубаті й присадкуваті верби .. чіплялися оголеним корінням за землю, немов хижий птах загнав пазури у здобич. (М. Коцюбинський)
Шуліка зорить на нього з-під неба здивованим хижим оком: хто ти є, що не заєць і не сайгак, а мчиш прудкіше за них? (О. Гончар)
Справді, з котом було веселіше. Лаврін гладив його м'яку шерсть, прив'язував до нитки заячий хвостик і возив його по долівці, забавляючись хижими стрибками кота. (О. Донченко)
* Образно. Хиже море здалі гомоніло валами. (Леся Українка)
В круглих вогких ковбанях-ячейках стояли міномети всіх трьох рот. З'єднані в одну батарею, виструнчені в голодний, хижий ряд, вони набули особливо грізного промовистого вигляду. (О. Гончар)
– І звір такого не зробить, як ти зробив, і розбишака хижий!.. (Панас Мирний)
Чим дальш підростав, тим гірш ставав я хижим, непокірним. Раз завівся я з батьком і убив би його до смерті, коли б чужі люди не оборонили його. (О. Стороженко)
Він бачив перед собою полиск хижих очей, червоні й завзяті обличчя, роздуті ніздрі й білі зуби – і вся ця хвиля лютості раптом наскочила на нього, як морський прибій. (М. Коцюбинський)
Раніше Мар'ян перед Глущуком своє хиже нутро маскував солодкими словами. (С. Чорнобривець)
Людина посміхалася, вишкіряючи жовті зуби, її маленькі очі блищали хижою радістю. (А. Хижняк)

перен. Який прагне наживи, жорстоко визискуючи кого-небудь, діючи як хижак (у 2 знач.). Приклади

Про самого Чіпку гріх слово сказати! Та його хата низенька й тісна, його мати згорблена, стара, висушена гіркою нуждою та лихом, розкопирсали хижу, падку на розкоші та на прибуток ласу натуру Явдошину. (Панас Мирний)
– А про цього Кикала ти, видно, знаєш не все. Він собі будинок будує. Поганого в тому .. немає нічого, але дуже він хижий і хутко збудувати хоче. (В. Собко)
Хижі очі зазирають, Пориваються до нас, І тому ми на сторожі Кожен день і кожен час. (з народної пісні)
Уперед проти хижих порядків! Гине войник [воїн] чи здобич бере, Він стежки протира для нащадків, – Його діло ніколи не мре! (П. Грабовський)
В серцях відвага соколина, і гнів, і лють до хижих зграй. (В. Сосюра)
Дужі! волю прекрасну віддайте... Ситі! землю господню верніть... Хижі! чулими, добрими станьте І в покуті гріхи замоліть... (О. Олесь)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ХИ́ЖА

Те саме, що комо́ра 1, 2. Приклади

Христя вийшла до хижі, незабаром унесла пляшку з горілкою, поставила на столі, й сама сіла. (Панас Мирний)
Вузлики з зерном так довго висіли під образами в хаті, аж намулили очі. Нарешті зняла [Маланка] та винесла в хижу. (М. Коцюбинський)
Давид повносив мішки в хижу й зайшов у хату. (А. Головко)

Те саме, що ха́та 1; невелика убога хата; халупа, буда, цюпа. Приклади

– При березі, при Дунаю, Там я свою хижу маю. (з народної пісні)
Бувало вигляне [Катруся] із хижі, Як тая квіточка з роси, Як теє сонечко з-за хмари. Ввесь похолону, неживий Стою, бувало. (Т. Шевченко)
За останні двадцять років ніхто в ці гори, аж до його хижі, так високо не заходив... (О. Ільченко)
Крита була хижа не залізом, як усі, навіть найбідніші будиночки міської околиці, а ґонтом – замшілим, зеленим. (Ю. Смолич)
Вони знають, куди прийшли і для чого. Не якусь там хижу ліпити з глини, а найкрасивіші будинки мурувати з цегли на нашому Хрещатику. (В. Кучер)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

хижі

Ті, що прагнуть наживи; зажерливі.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005