ХВАЛИЛИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ХВАЛИ́ТИСЯ

Хвалити себе, вихвалятися ким-, чим-небудь. Приклади

Батьком-матір'ю не хвались, а хвались честю. (прислів'я)
– І годі тобі хвалитись дітьми. Хвалила ж сова своїх дітей, що нема кращих на світі, а яка ж там совина краса? – сказав Кайдаш. (І. Нечуй-Левицький)
О. Василь хваливсь своїм хазяйством. Він показав власноручно посаджені яблуні. (М. Коцюбинський)
Зухвало й голосно сміявся Марусяк при своїм столі. Хвалився своїми богатирськими вчинками, і тими, що були, і такими, що їх не бувало. (Г. Хоткевич)
– Е, коні ми подоставали. Прямо як змії! Із кінного заводу видерли. Як летиш, аж вітер вуха обпікає, – хвалився Круп'як. (М. Стельмах)

кому і без дод. Розповідати, казати так, щоб усі чули. Приклади

– Ой, гарно на буряках! – хвалилася Василина дівчатам. (І. Нечуй-Левицький)
А то якось сонце було так, як під снідання. Його нема. Явдоха впоралась трохи – пішла до биків. Коли увіходить, хвалиться: – Нема биків. (А. Тесленко)
– Ге! – Хвалиться дядько Володько – се в мене такий кришталь, що другого такого в цілісінькому світі не надибаєш! (Марко Вовчок)
– Мартусю! Що ж ми тепер будемо з книжкою робити? – зашептала я, тремтячи уся. – Цитьте! Нікому не хваліться, як будуть питати, – витираючи сльози, швидко проказала вона. (Панас Мирний)
– А бідаки гомонять, мовби комуністи ділитимуть землю, – шепотом хвалилася Глафіра. (С. Чорнобривець)

з інфін., із спол. що. Хвалькувато погрожувати; нахвалятися. Приклади

Ой била, чи не била – хвалилася бити. (Сл. Б. Грінченка)
– Демко Сіроштан просвітку мені не дає; позавчора хваливсь, що мого кота вб'є, як його не берегтиму, а він таки вб'є. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Він лаявся, хвалився, що всіх їх знищить, всім їм оддячить. (Панас Мирний)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.