ХАМ

(з великої літ.) За біблійним уявленням – син Ноя, родоночальник стародавніх ханаанських племен.

заст. Зневажлива назва людини з нижчих соціальних верств, станів (у мові панівних класів). Приклади

[Старий пан:] Та як же ти, черв'як, козявка нікчемна, мужик неотесаний, хам, як ти наважився іти проти дворянства? (С. Васильченко)
– Подай патинки господині Та принеси мені води, Вимети хату, внеси дрова, Посип індикам, гусям дай, Піди до льоху, до корови, Та швидше, хаме!.. Постривай! Упоравшись, біжи в Вільшану. (Т. Шевченко)
– Не кричіть, ми не череда! – Що ти сказав, хаме? З пастухом мене порівнюєш? Геть з двору! (О. Донченко)

розм., лайл. Зухвала, груба, нахабна людина. Приклади

– Погано, Голику! – Не розумію. – Хам ти, брате, ось що. – Трохи є. (О. Довженко)
Хвилину завагався [Ілакович], як йому поступити: покласти край недопустимій розперезаності маклера, просто повернувшись спиною до хама, чи вдати, ніби нічого незвичайного в його поведінці й не помітив. (Ірина Вільде)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ХАМА́М

Турецька лазня. Приклади

Хуррем не знала, що то за хамам, і попервах відмовлялася туди ходити, вдовольняючись горемною купіллю. (П. Загребельний)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Прикм. до хам; належний хамові. Приклади

– У гласні вибиратимуть і дворяни й мужики .. – Ні! Не діжде, не діжде, хамове кодло! – сердилась старенька пані, ударяючи кулаком об кулак. (Панас Мирний)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах