ФІТА — ТЛУМАЧЕННЯ

ФІТА́

Тридцять четверта літера старослов'янської й старої російської абетки що означала звук “ф” у словах грецького походження; в давній українській мові іноді вживалася у власних іменах, що походили з грецької мови: Фома, фіміам. Приклади
  • Вимовляти фіту.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.