ФІНІТНІ — ТЛУМАЧЕННЯ
ФІНІ́ТНИЙ
спец.
Який має обмеження; скінченний; протилежне інфінітний (у 1 знач.).
Приклади
- Д. Гільберт наполягав на тому, щоб у теорії доведень дозволялося користуватися лише фінітними методами, які дають змогу уникнути застосування поняття “актуальна нескінченність”. (з наук. літ.)
грам.
Обмежений граматичними формами числа або особи; протилежне інфінітний (у 2 знач.).
Приклади
- Іменні частини мови за своїми предикативними потенціями значно поступаються фінітному дієслову: вони здатні входити до складу присудка, проте не можуть виявляти безпосереднього зв'язку з підметом. (з наук. літ.)
- Одиницею вимірювання предикативності О. Потебня бере фінітне дієслово. (з наук.-попул. літ.)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.