ФІНІТНЕ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ФІНІ́ТНИЙ

спец. Який має обмеження; скінченний; протилежне інфінітний (у 1 знач.). Приклади

Д. Гільберт наполягав на тому, щоб у теорії доведень дозволялося користуватися лише фінітними методами, які дають змогу уникнути застосування поняття “актуальна нескінченність”. (з наук. літ.)

грам. Обмежений граматичними формами числа або особи; протилежне інфінітний (у 2 знач.). Приклади

Іменні частини мови за своїми предикативними потенціями значно поступаються фінітному дієслову: вони здатні входити до складу присудка, проте не можуть виявляти безпосереднього зв'язку з підметом. (з наук. літ.)
Одиницею вимірювання предикативності О. Потебня бере фінітне дієслово. (з наук.-попул. літ.)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.