ФОНАЦІЇ — ТЛУМАЧЕННЯ

ФОНА́ЦІЯ

Звучання голосу, утворення звуків та вимова їх; голосова мовна або вокальна функція мовного апарату людини. Приклади
  • При фонації, тобто звучанні голосу, голосові зв'язки, внаслідок повороту черпакуватих хрящів, зближаються, а голосова щілина звужується або навіть щільно змикається. (з навч. літ.)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.