ФЛЯГУ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ФЛЯ́ГА

Похідна, плоска переважно металева посудина, іноді обплетена або обшита чим-небудь, яку носять на поясі, через плече тощо; баклага. Приклади

З фляги він пригубив. Води краплину, щоб зросить язик. (М. Бажан)
Партизан відгвинтив кришечку, стріпнув флягою. Десь на денці щось ледве чутно хлюпнуло. (Ю. Збанацький)
Кожен з курсантів був нав'ючений повною викладкою, з флягою, протигазом, з достатнім запасом патронів. (О. Гончар)

Велика посудина з ручками, признач. для рідини; бідон. Приклади

Молоко у флягах, пляшках зберігають у тарі, в якій воно надійшло. (з наук.-попул. літ.)
Створено нові комплекси машин і для доїння корів та первинної обробки молока: стаціонарні і пересувні установки з доїнням у фляги, відра і молокопровід тощо. (з наук. літ.)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.