ФАРИСЕЙ — ТЛУМАЧЕННЯ
ФАРИСЕ́Й
У Стародавній Іудеї – послідовник релігійно-політичної течії, що виражала інтереси заможних іудеїв і відзначалася фанатизмом та надмірною увагою до зовнішніх проявів релігійності.
Приклади
- Аж глядь, Межи раввінами дитина, Її хлоп'яточко, сидить І научає, неповинне Як в світі жить, людей любить, За правду стать! за правду згинуть! Без правди горе! – Горе вам, Учителі архієреї! – І дивувались фарисеї І книжники його речам. (Т. Шевченко)
- Надбігла юрба іудеїв, фарисеїв та садукеїв, почувши гомін на майдані. (Леся Українка)
перен.
Лицемірна людина; святенник, ханжа.
Приклади
- Вона заночувала в одного чоловіка, цілий вечір навчала не ходити до церкви, молитись дома, звала попів фарисеями (Н. –Лев., IV, 1956, 156); Хіба не пробували спалити його [Ш. Руставелі] поему двісті-триста років тому свої ж церковники і фарисеї? (П. Тичина)
- – Підеш та хоч покажешся людям у церкві. А то вже за тебе пальцем на мене тикають фарисеї усякі. (П. Козланюк)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
ФАРИСЕЇ
Етимологія: гр., від давньоєвр., перушім - ті, що відокремились
Послідовники релігійно-політичної течії, що існувала в Іудеї з середини 2 ст. до н. е. до 70-х рр. 1 ст. н. е. серед торгово-ремісничих верств. Ф. багато уваги звертали на зовнішні прояви релігійності.
перен. Лицеміри, ханжі.
Словник іншомовних слів
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.