ФАРБА — ТЛУМАЧЕННЯ
ФА́РБА
Речовина для забарвлювання предметів у той чи інший колір або малювання картин.
Приклади
- Дівчата ходили од однієї матерії до другої, лапали руками, слинили крадькома й терли в пальцях, щоб спробувати, чи не одстає фарба. (І. Нечуй-Левицький)
- Єгиптянин бере відро з фарбою і квачі, лагодячись іти малювати мура. (Леся Українка)
- Кольорова речовина, якою мастять чи фарбують або малюють, зветься фарбою. (Б. Антоненко-Давидович)
- Фарбу на поверхню деталей наносять спеціальними форсунками, які розбризкують її на найдрібніші крапельки. (з навч. літ.)
- – Я дуже люблю малювати. Мені мама обіцяла фарби подарувати, акварель називається. (Ю. Яновський)
- Облуплена, облущена фарба бортів. Іржа... Ілюмінатори засновані павутинням. (О. Гончар)
перев. мн., рідко.
Те саме, що ба́рва 1.
Приклади
- І фарбами й золотом з сяючих крил Пишався метелик, аж вибивсь із сил. (Я. Щоголів)
- Іноді поманить [море] ласкавою синьою фарбою, іноді воно з небом зійдеться й почне чарувати. (Ю. Яновський)
- Аеродром. Ліворуч – гайок, прибраний першими золотавими фарбами осені. (І. Микитенко)
тільки мн., перен., рідко.
Виражальні засоби мови, музики, сценічного мистецтва; барви (у 2 знач.).
Приклади
- Найгарячіші фарби взяв Гоголь для свого дніпровського пейзажу. (М. Рильський)
тільки одн., рідко.
Те саме, що рум'я́нець 1; краска (у 2 знач.).
Приклади
- Фарба поволі сходила з її й так блідих щік. (О. Копиленко)
- Тодоска не розібрала, що сказав парубок, але зла фарба спалахнула на її пещених щоках. (М. Стельмах)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.