ФАЛДУ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ФА́ЛДА

Трубкоподібна складка на одязі, портьєрах і т. ін. Приклади

Марія обтягувала на собі спідницю, поправляла рясні фалди. (І. Нечуй-Левицький)
Настя примірювала червону, як жар, матерію і бгала її в дрібненькі фалди. (М. Коцюбинський)
За солдатською звичкою оправив [Іванов] гімнастерку, обсмикнув її фалди під пояс ззаду. (Ю. Смолич)
Здивувався [Яремченко], побачивши у фалдах портьєри голову з роговими окулярами на носі. (Д. Бедзик)

Боковий або нижній край чоловічого одягу з розрізом; пола. Приклади

Від шинелі хлястик відірвався і ззаду фалди бовталися. (С. Чорнобривець)
На ньому зелений чиновницький мундир з довгими фалдами. (О. Полторацький)
Біжу, скільки духу, шпичаки колють у ноги, я падаю, але встаю й ще прудкіше біжу. А батюшка, піднявши фалди, шпарить навздогін. (О. Ковінька)

геол., рідко. Складка на місцевості, у надрах землі тощо. Приклади

Зелене оксамитове убрання побгалось, позападало в узькі глибокі яри, піднялося на горби, вкрило їх кругом, бгаючись сотнями вередливих, незвичайно гарних складочок, фалдів, западин. (І. Нечуй-левицький)
Було цікаво, наприклад, знати, що територія басейну колись була вкрита фалдами – кроквоподібними згинами на земній поверхні, залишками великих гір. (О. Гуреїв)
– Вона [руда] тягнеться в надрах підземними смугами, часом перериваючись або розходячись хвилястими фалдами вниз чи вгору. (Олесь Досвітній)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.