УЧУВАТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ
УЧУВА́ТИСЯ
кому і без дод.
Бути чутним, чутися, доноситися.
Приклади
- Тихо було увечері, коли вчулася ступа чиясь і щось мигонуло мимо віконця. (Марко Вовчок)
- Хвилину ще вчувався гамір недавньої битви. (Б. Лепкий)
- Бігла вона навмання поночі, ноги самі, призвичаєні до місцевості, несли куди треба, коли на одному оберті стежки .. учулося важке втомлене дихання й нерівна хода. (Дніпрова Чайка)
- І раптом зникло все. Ні горобців немає, Ні бистрих кроликів: все щезло, як мана, Бо вчулася хода і мова голосна В подвір'ї. (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича)
- На останній варті стояли два досвідчені опришки – .. І раптом одному з них, Павлові Бойчуку, вчувся якийсь рух у долині. (В. Гжицький)
- Лукія, що спала на веранді, прокинулась, їй вчувся підозрілий шерхіт у садку. (О. Гончар)
Здаватися, з'являтися в уяві (про які-небудь звуки).
Приклади
- Що не день, то гірше ставало Катрі. Бувало нагло схопиться на постелі й мерщій припаде на полу до вікна. Все їй ніби горить десь. Дзвін учувається. (А. Головко)
- Чи ти чуєш, діду, щось наче гукає? – Та то, – каже дід, – мабуть, так учувається. (з казки)
- Враз ніби хтось заплакав. Вчулось? Ні, таки плакало. (П. Панч)
- – Не простить, – вчувається Войнаровському в шумі Дністра. (Б. Лепкий)
Відчуватися, бути помітним, доступним спостереженню, сприйманню.
Приклади
- Майбутнє вже стелилось їй – вже учувався його дотик – аби тільки не схибила голова. (Я. Качура)
- Капітан підвів похилену голову й просто в очі глянув Ковалеві. Його погляд був прямим і чесним, але вчувався в ньому затамований біль і гіркота. (В. Собко)
- Весна вчувалася молодій ланковій в усьому: в яскравих барвах, що згасали на заході, в рожевому димку над лугом, ба навіть у льодяних бурульках, що вишикувалися вздовж стріхи. (Я. Гримайло)
- В її голосі вахтерові вчулося щось таке, що він сам раптом посерйознішав. (Д. Ткач)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.