УТІКАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Швидко відходити, відбігати, намагаючись уникнути якоїсь небезпеки, врятуватися від переслідування і т. ін. Приклади

– Чого це ти, Денисе, так засапався? Чи втікав од кого? Чи за тобою хто гнався? – спитав Роман. (І. Нечуй-Левицький)
Не в спромозі втекти уже, – рись перекинулась на спину черевом вгору, випустила пазурі і зайняла так оборону. (І. Багряний)
Враз від греблі почулося вовче виття. Дівчата завищали не своїми голосами, кинулись утікати. (М. Стельмах)
Ви не знаєте самі, що се втекло від вас: чи зайчичок стрибнув, чи пташечка пурхнула, чи дівчинка зникла. (Марко Вовчок)
Плавні горіли .. Коли швидше побігти – можна ще втекти. (М. Коцюбинський)
Блиснувши чорною сталлю, ринув [ворон] головою вниз в кількох десятках метрів від дороги. – Добивай! Утече! – закричав Сергій. (Григорій Тютюнник)

Поспішно відступати. Приклади

Розбите польське військо утікало з поля. (Я. Качура)
Пан як пан, та панята – хоч утікай з хати. (прислів'я)
Зловісно посміхався Бенедикт і звелів почати бій. Але руські не втікали. (А. Хижняк)
Гетьман говорив, ніби він не після погрому втікав, а похід до перемоги провадив. (Б. Лепкий)
– Три якісь багаті пани втікали од гайдамаків та запорожців з України в Польщу та й закопали своє добро. (І. Нечуй-Левицький)
Прийшов до Києва Радзівілл із литвинами, усе попалив і пограбував, а міщани, сівши на байдаки, мусили до Переяслава втікати. (П. Куліш)
– Бійся бога, милий побратиме! Що за слово ти оце промовив? Чи на те ж браталась я з тобою, аби мала так ганебно зрадить? Коли хочеш, утікаймо вкупі, – дужий кінь мій нас обох врятує. (Леся Українка)
Смерть бігла за ним, а він [гетьман] утікав перед нею крізь болота й мокляки, крізь нічну імлу. (Б. Лепкий)

Самовільно, потай іти, від'їжджати і т. ін. звідкись кудись, до когось; здійснювати втечу з тюрми, каторги, з-під варти і т. ін. Приклади

І згадав сирота Степан в неволі Свою далеку Україну, .. Кайдани лама, Утікає на вольную волю... (Т. Шевченко)
Торік у ярмарку баба скочила на чужий віз та за Буг утікала. (Марко Вовчок)
Вже один-два, які крайні, потиху відповзли й утекли, а решта сиділа, поглядаючи, чи не втекти й собі, але так, щоб не показатися боягузом. (Г. Хоткевич)
Долю Грузії своєї Оспівав великий син [Гурамішвілі]; Як утік він із полону, Як блукав голодний він. (М. Рильський)
В минулому році хлопчак хотів був утекти до червоних козаків, так не взяли його – не доріс. (М. Стельмах)
Цей [хлопець], звичайно, втікати зі школи не буде. (О. Гончар)
Втікаю думками з полону до україн, до домовин. (В. Стус)
– Куди ти підеш? – гукнули на неї дівчата. – Ще тільки розігралися, а ти вже і втікати. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Олександра .. сварилась з чоловіком. У хаті в них було пекло. Гнат втікав до корчми. (М. Коцюбинський)
Там [у Львові] було холодно і сніг ішов, отже, хотілося скоріш утікати, тим більше, що справ не було багато. (Леся Українка)
* Образно. Утекти б од себе геть світ за очі, у небачене, нечутне, у немовлене, де нема ані осмут, ні радощів. (В. Стус)
[Гапка:] Нема часу, борщ вибіжить. [Степан Демидович:] Та не бійся, не втече твій борщ. (В. Самійленко)

перен. Швидко переміщаючись, віддалятися. Приклади

Серденько щось рибалочці віщує: Чи то тугу, чи то переполох .. Сумує він, – аж ось реве, Аж ось гуде, – і хвиля утікає!.. Аж – гульк!.. з води дівчинонька пливе. (П. Гулак-Артемовський)
Поле біжить, утікає кудись, поспішає перевалитись за обрій, котрого і не видно. (Б. Лепкий)
Утікають кілометри .. Утікають назад ліси, і пустелі, і пасма гір .. Пролітають з грюкотом мости, семафори, тунелі – все утікає назад. (І. Багряний)
* Образно. Обидовська з острахом дивилася на бліде обличчя гетьмана, на очі, що чимраз дальше втікали кудись углиб. (Б. Лепкий)
День устає. Із сходу день іде. Коротшають і утікають тіні. (М. Рильський)
Пахло весною. З першими променями сонця почав непомітно втікати мороз. (Ю. Збанацький)
Погасли живі іскорки в її очах, сміх утік із уст. (І. Франко)
Сонні примари втікали від нього. Почував себе сіжим, молодим, здоровим. (Б. Лепкий)

від кого – чого, заст., чого, перен. Позбавлятися кого-, чого-небудь неприємного, небажаного, уникати чогось. Приклади

Тепер стояла справа так, що як-небудь викрутитись, щоб утекти зустрічі з інтелігенцією, Вові не можна було: сьогодні в народній чайній одбудеться перша народна читанка. (С. Васильченко)
Хоч покоти м'ячем по цій дорозі .. і ніяк зачепитися на ній .. і ніяк утекти її, проклятої, ні збутися. (В. Стус)
Потім ізнов прясти стане [мати], але й у роботі тепер уже від спогадів не втече – встають та й встають у пам'яті цілі картини з недавнього минулого. (А. Головко)
Вам [ворогам] не втекти від правди суду. (В. Сосюра)
Люди, втікаючи згуби, одні по горах притулились; Інші човнами пливуть. (М. Зеров)
Нікому від діла тепер утікати не вільно. (Б. Лепкий)

тільки док., перен., розм. Десь подітися, пропасти. Приклади

– Не плач, дочко, не журися. Твій талан од тебе не втече. (І. Нечуй-Левицький)
– Ех, утік наш могорич з-під самого носа. Варава, тільки Варава заховав злодіїв! (М. Стельмах)
– Не втече од тебе ні завод, ні шахта. – Завод не втече, та життя, мамо, не стоїть на місці. (А. Головко)

Припиняти своє спільне життя з ким-небудь, покидати своє подружжя. Приклади

Іван охоче оповідав про своє життя домашнє; з оповідання того можна було зрозуміти, що втік він .. од лютої жінки. (М. Коцюбинський)
– В селі язиками плещуть, що твій Михайло втік від Юлки. (М. Томчаній)

тільки док., рідко. Спливти (про воду).

УТІКАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

УТІКА́ТИ

УТІКА́ТИ