УСТОЮВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
УСТО́ЮВАТИ
Утримуватися у вертикальному положенні, не падати.
Приклади
- Вітер дув з моря. Він був сили надзвичайної. Люди не встоювали на ногах. (М. Трублаїні)
- – А ви, діду, сідайте, бо довго не встоїте. (З. Тулуб)
- Пробігаючи по палубі, він ухопився за ручки зенітного кулемета, бо встояти вже не міг. (В. Кучер)
Зберігатися цілим, не піддаватися руйнуванню.
Приклади
- Так надвоє і розпався [палац] .. Одна тілько якось стіна, що і тепер ще стоїть, устояла. (Панас Мирний)
тільки док.
Витримати натиск, напад.
Приклади
- Ще, може, звіку не сходились на сих полях такії два рубаки .. Чи встоїть же Петро против здоровенного, широкоплечого козарлюги Кирила? (П. Куліш)
- У праці, в муці стиснуть зуби, В боях устоять, як граніт... (М. Рильський)
- [Пересада:] Ви ж бачите, що в одкритих боях не устояти нам перед ворогом! Значить, один шлях: по лісах та байраках! (Я. Мамонтов)
- За гетьмана Орлик промовив. – .. Вертатися годі нам. Не встоїмо проти сил переможця. (Б. Лепкий)
- Він знав, що козаки помучені, знеможені боєм і, певно, не устоять. (А. Чайковський)
Виявляти витримку, не піддаватися впливові кого-, чого-небудь.
Приклади
- Таке в мене серце хибке, що й не встою, як знов проситимуть та молитимуть. (Марко Вовчок)
- Недовірливо зиркнула [Марта] на Микошу, а він уже підійшов до дитини й замилувався. Хіба встоїть мати, коли відчує в погляді іншої людини те саме тепло, яке гріє й її власну душу? (О. Полторацький)
- Ех, ці ночі, сині, полтавські, хто може встояти перед їхніми таємничими чарами! (О. Гончар)
- Бо таки й нема кращого. Хоч і не забруковані тут вулиці, .. а все одно манить сюди, тягне якась невидима сила, супроти якої не встояти. (М. Олійник)
за кого – що, заст.
Заступатися.
Приклади
- – Вже ми за вас будемо встоювати, як за рідного батька! – говорив десяцький і тричі поцілувався з писарем. (І. Нечуй-Левицький)
- Це вона [княгиня Ольга] в люту зимову стужу об'їхала на санях всю землю аж за Верхній Волок, доходила до в'ятської землі, устояла руську землю. (С. Скляренко)
тільки недок., заст., рідко.
Настоювати, наполягати.
Приклади
- Вона дуже любила гусятину, любила м'які пухові подушки й усе встоювала, щоб Терлецька дала Олесі багато гусей. (І. Нечуй-Левицький)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.