УСМИРЯТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

УСМИРЯ́ТИ

Силою примушувати кого-небудь коритися; придушувати заколот, бунт і т. ін. Приклади
  • Бунти жахали Олександра Романова, що посилав вірних своїх сатрапів усмиряти їх. (М. Рильський)
  • Щоб вас, бублейниць, враг побрав! Не буду вас карать громами; По п'ятах виб'ю чубуками, Олімп заставлю вимітать; Я вас умію усмирити. (І. Котляревський)
  • – Все усмиряють [інтервенти]. В себе там, кажуть, давно вже без царів живуть, а як ми піднялися, так зразу усмиряти. (О. Гончар)
перен., рідко. Зменшувати, послаблювати силу вияву чого-небудь; заспокоювати. Приклади
  • Бий поклони! І плоть старечу усмиряй. (Т. Шевченко)
  • Тепер, наприклад, коли мене голова так шалено болить, ти б, певно, усього спробувала, щоб лише мій біль усмирити. (О. Кобилянська)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.