УРЯДОВЕЦЬ — ТЛУМАЧЕННЯ
УРЯДО́ВЕЦЬ
Службова особа, чиновник.
Приклади
- Родився я 5 вересня ст. ст. 1864 р. в м. Вінниці на Поділлі, в родині урядовця. (М. Коцюбинський)
- Документи, які того ж дня зібрав Синельников, свідчили про те, що Кільчевський був лише сином поштового урядовця нижчого рангу. (І. Сенченко)
- Судові урядовці оселились у домі Базилевських. (О. Гончар)
- Селяни шляхетських маєтків підлягали юрисдикції своїх панів, і державні урядовці вже не мали з ними діла. (з навч. літ.)
- Члени комісій є .. непосадовими урядовцями. (з наук. літ.)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.