УРУБАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

УРУБА́ТИ

Рубаючи, заготовити яку-небудь кількість чогось (перев. дров). Приклади

[Юлія:] Та треба дров урубати. Хотіла розпалювати, та не найшла ані полінця дрібного. (І. Франко)
Дем'ян і Костянтин .. вийшли того ранку до лісу врубати дров. (П. Загребельний)

Рубаючи, відокремити частину від цілого. Приклади

* Образно. [Палажка:] Не раю я тобі, парубче, встрявати до неї .. [Хвенька:] Хвоста, кажу, врубають! (Панас Мирний)

Розсікти що-небудь чимось гострим. Приклади

[Дівчина:] Ганно Семенівно, там батько прийшли... На порозі сидять... Сокирою ногу врубали, дак приказували, щоб дали тієї плівки, що у вас є, що одразу кров припиняє. (Грицько Григоренко)

Мати здатність або можливість розсікти когось, щось. Приклади

Навряд чи й сокира врубає той лід. (А. Кримський)
– А сам він .. такий, що його, Мати Божа! – ні куля не бере, ні шабля не вруба, мов залізо або тую крицю. (Д. Мордовець)
Михайлик шаблею врубати його вже не міг, але ще діставав гостряком до правої п'яти. (О. Ільченко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Див. вру́бувати.

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.