УРИВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
УРИВА́ТИ
Тягнучи, смикаючи, відокремлювати частину від цілого; відривати.
Приклади
- Налякане звірятко [ящірка] з усієї сили перлося наперед. Аж нарешті урвало притиснену часть [частину] хвостика й утікало просто перед себе. (Л. Мартович)
- Вона урвала пряжу, і, кинувшись до Малашки, почала з удаваною злістю штурхати її веретеном попід боки. (С. Добровольський)
- – Урвіть по листочку. Вломіть по гіллячці. (С. Руданський)
- [Дівчата (хвилю мовчать, потім починають співати):] Урву рожу-квітку та й пущу на воду. (І. Франко)
- – Музика, ша! – гукнув раптом голос Качковського, та так зично, що скрипка й басоля зараз замовкли, мов урвали струни. (Леся Українка)
перен.
Різко припиняти що-небудь (дію, процес і т. ін.).
Приклади
- “Ви, певно, теж уже догадались, хто він такий...” Я одразу уриваю читання: – Хто ж це? (С. Васильченко)
- Майстер Никифір уриває роботу, уперізується і теж бере свічечку в руки. (Марко Черемшина)
- Війт урвав бесіду й оглянувся по хаті. З його слів та погляду можна було зміркувати, що він хоче щось більше казати, лише здержується. (Н. Кобринська)
- Гарасько урвав сміх, мовчки плуганився за Тимком. (Григорій Тютюнник)
- Урвавши свій шалений біг, Магієра падає, як підтятий, на землю. (із журн.)
- “Печерські мелодії” перебила та й зовсім урвала вечеря. (І. Багряний)
- Мовчанку урвала дівчина. – Я вам, здається, дурниць наплела, – холодно сказала вона. (В. Підмогильний)
- Вона говорила майже весело, хоча по кождім реченню уривала і важко дихала. (І. Франко)
- [Любов:] Колись ми були друзі, пожалуємо, ж тепер... (Уриває). (Леся Українка)
- Сахно з цікавістю слухала господаря, але той раптом урвав. – Я втомлюю вас... (Ю. Смолич)
З труднощами знаходити, виділяти для якої-небудь мети (час).
Приклади
- Цілий тиждень Христя за приводом хазяйки, наче в каторжній роботі, коло печі крутилася, уриваючи післяобідній зайвий час на підмазування. (Панас Мирний)
- За тим натовпом, клопотом та трусою, то я не урвала й годинки з людьми попрощатись. (Марко Вовчок)
- Тайжан урвав на світанку хвилину і прибіг допомогти Кумиш. (З. Тулуб)
- – Одну годину доведеться урвати, інакше я нічого не встигатиму в лабораторії. (В. Підмогильний)
Діставати, захоплювати, одержувати що-небудь нечесним шляхом, діючи хитрістю, силою і т. ін.
Приклади
- – І чом я ще не служила? От і сама б прохарчилась і дітям би перепало: коли огірочків, коли м'ясця, сиру, сальця, а таки б урвала! (Грицько Григоренко)
- [Острожин:] Та змилуйтесь! Чи один же цілий вік клацав зубами даремно, а ви одразу такий шматок урвали... (Леся Українка)
- Світ – то віз сіна, і кожен прагне урвати з нього, скільки може. (із журн.)
- Як зжити в суспільстві і в кожному з нас психологію холопського ставлення: урвати побільше, попрацювати поменше?! (з газ.)
Надривати, пошкоджувати.
Приклади
- – Прощай, синочку... Так хотілося мені тебе зоставити в себе, такий ти мені любий став, як ішли тоді з города, як хворів, – серця б тобі увірвала... Приїжджай... (Григір Тютюнник)
- – Урвав ти мені коріння серця... (П. Загребельний)
тільки док., розм.
Ударити, хльоснути.
Приклади
- – Оцею якби урвав! – каже Ковинський, простягаючи свою різку. (А. Свидницький)
діал.
Бігти, утікати.
Приклади
- За що продав, аби б довго не стояти, та й уривай додому. (Г. Квітка-Основ'яненко)
- Йому гукають: тривай! а він чимдуж урива. (Сл. Б. Грінченка)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
УРИВА́ТИ
Див. врива́ти1.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.